У Міністерстві оборони Польщі розробили законопроєкт про оборонну готовність держави. Документ нині проходить внутрішнє погодження у відомстві. Раніше в його назві використовувалося формулювання «про оборонну готовність держави до війни», повідомляє Rzeczpospolita.
Про підготовку законопроєкту медіавідділ польського Міноборони підтвердив виданню «Rzeczpospolita». У відомстві пояснили, що документ має посилити оборонні спроможності Польщі, покращити взаємодію між збройними силами та службами внутрішньої безпеки, а також адаптувати чинне законодавство до сучасних загроз, зокрема гібридних, кібернетичних і дезінформаційних.
Законопроєкт також має заповнити правову прогалину між функціонуванням держави у мирний час і формальним запровадженням воєнного стану.
У Міноборони зазначають, що нині питання оборонної підготовки та функціонування системи управління обороною держави врегульовані кількома постановами Ради міністрів, ухваленими після прийняття навесні 2022 року закону про оборону Вітчизни.
На думку відомства, така модель ускладнює узгоджене застосування норм та єдиний підхід до виконання оборонних завдань органами державного управління й іншими суб’єктами,
які беруть участь в оборонній системі. Частина положень, що визначають завдання, повноваження та обов’язки таких органів, на думку Міноборони, має бути врегульована саме на рівні закону.
Що передбачає законопроєкт
Підготовлений документ має вдосконалити систему управління обороною та підвищити готовність державних органів до виконання завдань у стані постійної і повної оборонної готовності держави.
Законопроєкт, зокрема, передбачає можливість ранішого перекидання військ, у тому числі союзницьких, а також має пов’язати План оборонного реагування Республіки Польща з документом НАТО Response System.
Окремі положення стосуватимуться підготовки інфраструктури, розширення переліку суб’єктів, які беруть участь у системі постійного чергування та системі управління обороною держави.
Також планується врегулювати правила роботи цивільних працівників на пунктах управління з обмеженою можливістю повертатися додому, внести зміни до оперативного планування у невійськовій сфері та документації з оборонного планування.
Крім того, документ передбачає зміни до правил проведення навчань,
оборонних курсів, оборонних навчань і тренувань.
Коли саме законопроєкт можуть винести на розгляд Сейму, наразі невідомо. У Міноборони це пояснюють складністю законодавчого процесу. На його направлення також очікує Бюро національної безпеки.
Які стани оборонної готовності діють у Польщі
18 березня 2025 року Рада міністрів Польщі ухвалила постанову про оборонну готовність держави, яка замінила документ 2004 року.
Замість трьох станів — постійної готовності, кризового часу та воєнного часу — було запроваджено два.
Стан постійної оборонної готовності підтримується у мирний час. Він охоплює, зокрема, планування, навчання, функціонування систем оповіщення і сигналізації та постійного чергування, а також підготовку до реагування на гібридні загрози, зокрема кібератаки та дезінформацію.
Стан повної оборонної готовності держави запроваджується у разі зовнішньої загрози безпеці держави або під час війни. Він, зокрема, передбачає можливість проведення мобілізації та повного розгортання системи оборони.
Із пропозицією про зміну стану до президента Республіки Польща звертається Рада міністрів.
Що кажуть експерти
Гжегож Матясік, експерт із питань безпеки Інституту Східного флангу та колишній заступник директора Урядового центру безпеки, вважає, що підготовка нового законопроєкту свідчить про недоліки чинного законодавства.
За його словами, під час підготовки закону про оборону Вітчизни до нього перенесли положення із закону про загальний обов’язок оборони, однак не врахували комплекс сучасних викликів і загроз, зокрема гібридних.
Матясік зазначив, що нове регулювання також має враховувати механізми кризового управління та захист критичної інфраструктури. На його думку, ці питання необхідно узгодити з Урядовим центром безпеки та Міністерством внутрішніх справ і адміністрації.
Експерт також наголосив на необхідності підготовки держави до гібридних дій. За його словами, раніше він пропонував ухвалити закон про стійкість держави, однак ця ідея не була реалізована.
Міхал Дворчик, заступник голови Комітету з питань безпеки та оборони Європейського парламенту, зазначив, що не може повноцінно оцінити законопроєкт, оскільки ще не ознайомився з його текстом.
Водночас він вважає слушною саму ідею впорядкування положень,
які нині містяться в різних нормативних актах. На його думку, це особливо важливо для системи управління національною безпекою, яка охоплює не лише оборону, а й внутрішню безпеку.
Дворчик також зазначив, що Польща має бути готовою до різних сценаріїв через непередбачуваність дій Російської Федерації. За його словами, з огляду на збільшення агресивних дій Москви щодо держав НАТО необхідно проаналізувати, чи дозволяють чинні механізми кризового управління реагувати на подальшу ескалацію.
Чи пов’язаний новий законопроєкт із попередньою ініціативою Бюро національної безпеки
Ще у 2023 році, за президентства Анджея Дуди, тодішній голова Бюро національної безпеки Яцек Сєвєра підготував законопроєкт «Про дії органів державної влади на випадок зовнішньої загрози безпеці держави».
Документ передбачав перенесення положень про стани оборонної готовності з рівня постанови на рівень закону, запровадження двох станів для ситуацій, що загрожують безпеці, а також створення системи управління національною безпекою.
Проєкт також передбачав можливість вибіркового підвищення бойової готовності та підготовки до запровадження системи управління в умовах війни.
Окремі положення стосувалися зміни системи управління та командування збройними силами.
Згідно з проєктом, підрозділи або частини Збройних сил могли бути виділені, переміщені або застосовані в районі загрози у разі концентрації іноземних військ або невстановлених озброєних формувань поблизу державного кордону в кількості, достатній для безпосередньої атаки, незаконного перетину кордону або обстрілу території держави.
В адміністрації президента Дуди тоді пояснювали, що зміни підготували спільно з Міноборони, зокрема на основі досвіду навчань у січні 2023 року. Вони, за оцінкою адміністрації, продемонстрували необхідність адаптувати та уточнити відповідальність основних органів управління обороною держави через зміну безпекової ситуації, пов’язану насамперед із війною в Україні та посиленням дій нижче порогу війни.
Проєкт Сєвєри не набув чинності. Водночас уряд Дональда Туска включив окремі його положення до постанов.
У Міноборони Польщі зазначили, що нинішній законопроєкт та ініціатива Бюро національної безпеки 2023 року є різними за обсягом регулювання та рівнем деталізації.
Попередній проєкт охоплював, зокрема, оперативне планування у Збройних силах, оборонне реагування, систему управління та командування. Натомість нинішній документ зосереджується на оборонній підготовці у невійськовій сфері на різних рівнях, у тому числі на рівні місцевого самоврядування, для виконання визначених оборонних завдань, зокрема на користь Збройних сил.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/suduaта на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
