Висадка Ніла Армстронга та Базза Олдріна на Місяць стала не лише справжнім тріумфом космічної програми Сполучених Штатів, а й однією з найважливіших подій в історії людства. Зокрема, саме завдяки місячним перегонам між США та Радянським Союзом було винайдено цілу низку технологій, якими нині користується світ. Однак не всім відомо, що цієї історичної події могло б не відбутися. Висадку на Місяць фактично врятувала тодішня очільниця команди розробників бортових програм для місячних експедицій NASA Маргарет Гамільтон. На жаль, легенда космічного програми США у віці 90 років днями відійшла у вічність.
Сумну звістку повідомило видання Ziare.com. Водночас, за даними Массачусетського технологічного інституту (MIT), Маргарет Гамільтон померла 30 вересня. Проте публічно про це повідомили лише 7 жовтня.
Від метеорології до космічної інженеріїУ MIT Гамільтон почала працювати у 1959 році. На той момент вона вже мала значний досвід у програмуванні. Зокрема, інженерка свого часу розробляла програми для прогнозування погоди разом із науковцем Едвардом Лоренцом. А згодом Маргарет Гамільтон брала участь у створенні американської системи протиповітряної оборони SAGE.
Цей досвід сформував її підхід до програмування: системи мали бути здатними витримувати помилки та зберігати працездатність навіть за непередбачуваних обставин.
У 1965 році вона долучилася до проєкту NASA зі створення програмного забезпечення для польотів на Місяць. Гамільтон стала першою жінкою-програмісткою в команді проєкту "Аполлон" у MIT. Уже у 1968 році вона очолила групу, яка розробляла програмне забезпечення для командно-службового модуля. Загалом до його створення було залучено понад 400 фахівців.
Помилка, яка довела важливість захистуГамільтон вважала, що під час розробки програм необхідно передбачати не лише можливі технічні несправності, а й непередбачуваність людської поведінки.
Важливість позиції інженерки довів випадок під час випробування тренажера місії "Аполлон". Її донька випадково запустила команду, яка призвела до зависання системи. Гамільтон запропонувала створити додатковий захист на випадок подібних ситуацій. Однак її пропозицію було відхилено. Керівництво посилалося на значний досвід астронавтів у поводженні з технікою та вважало виникнення подібного сценарію малоймовірним.
Однак пізніше аналогічна помилка сталася вже під час реального польоту астронавта Джима Ловелла у межах місії "Аполлон-8". Її наслідком стала втрата навігаційних даних під час польоту. Команда програмістки допомогла відновити роботу системи. У підсумку запропоновані нею запобіжні механізми згодом додали до програмного забезпечення.
Як код допоміг "Аполлону-11" здійснити посадкуНайважливішим випробуванням розробок Гамільтон стала місія "Аполлон-11" у липні 1969 року. Місячний модуль "Орел" уже наближався до поверхні природного супутника Землі. Однак комп’ютер раптово подав сигнал тривоги 1202, який вказував на перевантаження системи. Отож існувала загроза зриву місії.
Однак у програмному забезпеченні, розробленому командою Гамільтон, були закладені алгоритми для подібних ситуацій. Насамперед програма забезпечувала виконання найважливіших операцій, тимчасово відкладаючи другорядні завдання. Це дозволило комп’ютеру продовжити роботу та підтримувати критично важливі для посадки процеси.
Отож, незважаючи на проблему, Г'юстон дозволив продовжити місію. У підсумку вже невдовзі світ,
затамувавши подих, стежив за першими кроками Ніла Армстронга на Місяці.
Внесок, що змінив програмуванняМаргарет Гамільтон стала однією з ключових постатей у розвитку програмної інженерії. Її ім’я пов’язують із поширенням терміна "програмна інженерія" (software engineering) та визнанням розробки програм повноцінною інженерною дисципліною.
Після завершення роботи в MIT вона заснувала дві компанії, що спеціалізувалися на розробці програмного забезпечення. Отож вона продовжила працювати над створенням методів підвищення надійності складних комп’ютерних систем.
За життя Гамільтон отримала численні нагороди та опублікувала понад 130 наукових праць. У 2016 році президент США Барак Обама нагородив інженерку Президентською медаллю Свободи, яка є найвищою цивільною відзнакою країни.
