За кордоном

Реформа робочого часу: у ФРН сперечаються про 12-годинні зміни

17 жов•Deutsche Welle

Гнучкий підхід до обліку робочого часу може дати нові шанси не лише компаням, а й їхнім співробітникам. Таку думку висловив нещодавно канцлер ФРН Фрідріх Мерц (Friedrich Merz). Він вказав на переваги роботи по 12 годин на день протягом кількох днів на тиждень за умови, що інші дні залишаться вільними. "Є міжнародні підприємства, де працюють по 12 годин поспіль. Три рази на тиждень, і - достатньо", - аргументував Фрідріх Мерц. Наскільки успішною є така модель і як до ініціативи канцлера поставилися у ФРН?

У Лойні шукають фахівців на 12-годинний робочий деньЛойна - містечко у східнонімецькій федеральній землі Саксонія-Ангальт - один із центрів хімічної промисловості Німеччини. Сьогодні тут працює понад сто підприємств. Нещодавно в Лойні розпочав роботу біопереробний завод фінського концерну UPM, що випускає хімічну продукцію на основі деревної сировини. Для нового виробництва потрібні працівники.

На одному з великих порталів вакансій серед іншого шукають хіміка-технолога для запуску нових виробничих установок. Однією з умов є готовність працювати 12-годинними змінами.

Як це можливо? Адже німецьке законодавство як норму допускає максимум 8 годин роботи на день. Збільшення можливе до десяти годин за умови подальшої компенсації перепрацювань. Крім того, між змінами має бути не менше одинадцяти годин відпочинку.

12-годинні зміни: що сьогодні дозволяє законЕкономічні об'єднання та консервативний блок ХДС/ХСС, що входить до правлячої коаліції, вже давно виступають за більш гнучке регулювання робочого часу. Президент Федерального об'єднання союзу німецьких роботодавців (BDA) Райнер Дульґер (Rainer Dulger) посилається на європейську директиву про робочий час, що допускає максимальну тижневу зайнятість у 48 годин.

Особливо в галузях із сезонними коливаннями навантаження, як-от туризм, проєктна діяльність чи сфера громадського харчування, роботодавці нерідко вважають чинні правила недостатньо гнучкими. На їхню думку, це заважає ефективніше використовувати персонал. Як висловився Дульґер, "закон про робочий час з'явився ще в епоху факсів та дискових телефонів - він не знає ні ноутбуків, ні графіка роботи дитячих садків".

У блоку ХДС/ХСС та соціал-демократів різні погляди на реформу

У коаліційній угоді 2025 року консерватори та соціал-демократи домовилися реформувати закон про робочий час. У документі йдеться про намір перейти від добового до тижневого обмеження робочого часу відповідно до європейських норм. Автори угоди наголошують, що це має сприяти кращому поєднанню роботи та сімейного життя.

Однак СДПН хотіла б зберегти чинне законодавство у нинішньому вигляді, але була змушена погодитися на компроміс із партнером по коаліції. Соціал-демократи нагадують, що і зараз закон передбачає винятки. Більш тривалі зміни дозволені, наприклад, у рятувальних службах, у системі охорони здоров'я, охоронних структурах, а також на електростанціях, нафтопереробних підприємствах та в хімічній промисловості. У таких випадках працівники можуть працювати до 12 години на день.

Несподіване відкриття для канцлера Фрідріха Мерца?У вересні 2026 року канцлер Мерц відвідав підприємство UPM у Лойні. Пізніше, виступаючи у жовтні на Дні роботодавців у Берліні, Мерц розповів, що був "надзвичайно здивований", дізнавшись про цілодобову роботу заводу в режимі 12-годинних змін.

Така організація праці була погоджена із виробничою радою підприємства.

За словами канцлера, один із керівників зміни охарактеризував чинну модель як "відмінну". Вона передбачає лише три робочі дні на тиждень. Завдяки цьому, наголосив робітник, залишається більше часу для сім'ї.

СДПН готова обговорювати зміни лише на жорстких умовахПроти реформи виступають профспілки та багато представників СДПН. Профспілка ver.di попереджає, що суттєве збільшення тривалості робочого дня може негативно позначитися на здоров'ї працівників і ускладнити життя людям, які поєднують роботу з доглядом за дітьми чи родичами. Крім того, у деяких галузях працівники можуть зазнавати тиску з боку роботодавців і їм доведеться погоджуватися на довші зміни всупереч власному бажанню.

У червні 2026 року міністерство праці та соціальних питань Німеччини, яке на той час очолювала Бербель Бас (Bärbel Bas), підготувало перший варіант реформи. Згідно з ним, перехід до регулювання робочого часу на тижневій основі був би можливим лише в тих сферах, де умови праці зафіксовані колективними договорами.

Крім того, обов'язковими мали стати заходи з охорони здоров'я працівників та електронний облік робочого часу.

Суперечки навколо колективних договорів і захисту працівниківПредставниця фракції СДПН у Бундестазі з питань праці та соціальної політики Анніка Клозе (Annika Klose) пояснила позицію своєї партії тим, що гнучкість не повинна працювати лише в інтересах роботодавців. За її словами, мета реформи - полегшити поєднання роботи й сімейного життя. Однак не йдеться про те, щоб керівник міг в односторонньому порядку призначити працівнику зміну з дев'ятої ранку до десятої вечора.

Консерватори одразу відкинули проєкт та назвали його неприйнятним. Жорсткій критиці його піддали й роботодавці. Райнер Дульґер забажав повністю переробити документ, заявивши, що він пронизаний недовірою до бізнесу. Центральне об'єднання ремісників також побачило в проєкті відхід від домовленостей, закріплених у коаліційній угоді. Після цього робота над реформою фактично зупинилася.

Невідомо, чи поділяє погляди канцлера щодо необхідності реформувати підхід до робочого часу новий міністр праці від СДПН Александер Швайцер (Alexander Schweitzer).

На початку жовтня представники різних внутрішньопартійних об'єднань соціал-демократів опублікували програмний документ щодо реформи робочого часу під назвою "Самовизначення замість дерегуляції".

Автори документа не лише підтвердили вимоги, включені до попереднього проєкту Бербель Бас, а й виступили за те, щоб у майбутньому роботодавці та працівники спільно й за взаємною згодою ухвалювали рішення щодо графіка роботи. На їхню думку, сучасною реформою не можна вважати систему, за якої лише керівництво визначатиме, коли працівники мають завершувати робочий день.

Більше, ніж дискусія про трудове законодавствоЗ політичного погляду дискусія навколо реформи робочого часу давно вийшла за межі суперечки щодо конкретних положень закону. Йдеться про принципове питання: наскільки гнучким має стати ринок праці майбутнього і яку роль держава повинна відігравати в захисті працівників. Для уряду ФРН, який і без того відчуває труднощі, цей конфлікт став ще одним серйозним випробуванням.

рада, Садок, закон, реформа, Червень

Читайте ще