У неділю, 25 жовтня, у Сербії відбудуться дострокові парламентські вибори. У країні оголошено режим передвиборчої тиші. За даними соціологічних опитувань, перед голосуванням немає єдиного очевидного лідера — позиції правлячої партії та альтернативного табору максимально близькі. Цього року величезний вплив на виборчий процес мають студенти, які напередодні вийшли на протести за встановлення демократії. Детальніше про ситуацію в країні напередодні виборів розповідає FREEДOM.
Автократія чи демократія: на кону демократичний курс Сербії. Понад 6 млн виборців визначать долю всіх 250 місць у парламенті. У виборах беруть участь 18 партій і коаліцій. Голосування відбувається за списками в єдиному виборчому окрузі з 3% бар'єром. Переможці сформують уряд і призначать прем'єр-міністра. На цю посаду балотується Александр Вучич, який достроково залишив посаду президента наприкінці вересня 2026 року, щоб зберегти владу. Його партія веде складну геополітичну гру. Вучич відмовляється запроваджувати санкції проти Росії. Водночас він вибудовує прагматичні відносини з Києвом і підтримує територіальну цілісність України.
Опозицію ж лідер країни звинувачує у відсутності чіткої зовнішньої політики.
"Коли ви запитуєте їх, чи запровадять вони санкції проти Росії, у відповідь — тиша. Але ви знаєте, що думають китайці, і чули, що сказав Володимир Путін. Подумайте, хто справді дбає про наші інтереси", — заявив лідер Сербської прогресивної партії Александр Вучич.
За три дні до виборів у центрі Белграда відбулася демонстрація, організована студентськими рухами, які протестують проти режиму протягом останніх двох років. Це був заключний передвиборчий мітинг "Студентського списку". Учасники руху дісталися Белграда з різних куточків країни. За оцінками незалежних спостерігачів, протест зібрав близько 150 тис. осіб. Опозиційний "Студентський список" є головним суперником правлячої Сербської прогресивної партії.
"Очевидно, що громадяни втрачають віру в традиційні інститути нашого суспільства — чи то політичні партії, прокуратура, судова система або Національні збори, чи будь-що інше. Про який би інститут ми не говорили, навіть про державну телерадіокомпанію, люди втрачають довіру, і їм справді потрібен новий гравець на політичній сцені",
— заявив один з учасників мітингу, студент Алекса Сіміч.
Рух виріс із масових антикорупційних протестів, які почалися після трагічного обвалення навісу на вокзалі в місті Новий-Сад у листопаді 2024 року. Тоді загинули 16 людей. Трагедію сприйняли як символ корупції та недбалості влади. Численні акції швидко перетворилися на загальнонаціональний рух. Студентський протест виявився настільки потужним, що традиційна сербська опозиція визнала його лідерство. Кілька чинних політичних партій добровільно зняли свої кандидатури з виборів і офіційно підтримали "Студентський список", щоб не розпорошувати голоси противників Вучича.
"Ми є свідками кризи представницької демократії в Європі й, можливо, у всьому демократичному світі. Цей рух — один із тих, що висвітлив цю проблему та запропонував альтернативу. Це голос тих, хто говорить, що ми маємо проблему з представницькою демократією, особливо в Європі, з бюрократією та тим, як захищаються права людини й демократичні права. Це свідчить про те, що нам необхідно повернутися до деяких основних, фундаментальних демократичних цінностей",
— зазначила професорка факультету Катарина Попович.
Рух "Студентський список — Студенти перемагають" відмовився від класичної структури та єдиного постійного лідера. Він принципово не став висувати молодих активістів, щоб їх не звинуватили в некомпетентності. Натомість учасники сформували список із 250 осіб, до якого увійшли авторитетні університетські професори, науковці, лікарі, незалежні експерти та спортсмени. Список очолює відомий кардіолог і професор Ілія Срданович. Напередодні недільного волевиявлення студентські групи пройшли навчання з питань фальсифікації виборів і заявили, що контролюватимуть процес голосування.
"Йдеться навіть не про міжпартійну боротьбу — це буквально боротьба за те, чи повернеться Сербія на шлях демократії, чи продовжить рух до автократії, а далі — до диктатури. Це єдине питання, яке стоїть на цих виборах. Саме тому такий підхід — формування широкого консенсусу серед усіх, хто підтримує демократію як суспільний лад, незалежно від ідеологічних розбіжностей, через принципово демократичний процес — видається мені водночас новаторським та ефективним", — розповів політичний аналітик Центру практичної політики Драган Попович.
Аналітики прогнозують напружену боротьбу. Європейський Союз висловив занепокоєння через кібератаки, стеження та поляризацію суспільства. Напередодні виборів прокуратура затримала групу осіб нібито за підготовку силового повалення влади. Лідер правлячої партії Александр Вучич попередив про жорстке придушення заворушень. Водночас влада відмовилася розганяти стотисячні мітинги. Своєю чергою, єврокомісарка Марта Кос заявила, що фінансова допомога від ЄС безпосередньо залежить від чесності виборів.
https://www.youtube.com/watch?v=hDzdtLY6Aeg
Читайте також Вучич оголосив про відставку з посади президента Сербії — подробиці
