Прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал у п’ятницю, 30 жовтня, заявив, що й далі прямо говоритиме про президента Росії Владіміра Путіна. Раніше ЗМІ повідомили, що представники Пентагону закликали балтійських союзників стриманіше висловлюватися про Росію.
У розмові з Delfi Міхал заявив, що Естонія не змінить своєї позиції й далі відкрито говоритиме про російську загрозу.
«Не стримуватимусь. Путін — диктатор, який убиває жінок і дітей», — сказав він.
За словами Міхала, Путін чинитиме так і далі, доки його не змусять діяти інакше.
На думку Міхала, спроби умиротворити диктаторів закінчуються приниженням і не допомагають зберегти свободу. Він зазначив, що Естонія та її балтійські сусіди й надалі попереджатимуть про російську загрозу.
Міхал уточнив, що до нього особисто представники США з таким проханням не зверталися. Востаннє він зустрічався з президентом Дональдом Трампом улітку в Анкарі — про це тоді не йшлося.
Він також зауважив, що в Естонії його уряду закидають брак рішучості, а США, судячи з повідомлень ЗМІ, навпаки, хочуть більшої стриманості.
Пентагон закликає до стриманості — ЗМІReuters повідомило,
що представники Пентагону в приватних розмовах просили кількох союзників по НАТО, зокрема Естонію, Латвію та Литву, стриманіше висловлюватися про Росію.
Чотири поінформовані джерела розповіли Reuters, що такі прохання звучали під час двосторонніх зустрічей упродовж останніх тижнів. У цих зустрічах брав участь і заступник міністра оборони США з політичних питань Елбрідж Колбі.
Одне з джерел повідомило, що Колбі радив посадовцю однієї з країн Балтії не «дражнити» Росію. Як приклад він навів заяви про загнану в кут Москву, яка діє все відчайдушніше.
У вересні Міхал назвав Путіна щуром, загнаним у кут, пов’язавши труднощі Росії в Україні з імовірними диверсіями в Європі. Reuters не вдалося з’ясувати, чи саме ці слова мав на увазі Колбі.
За словами джерел, розмови були доброзичливими. Пентагон відмовився обговорювати приватне спілкування між союзниками. У НАТО також відмовилися від коментарів.
Повідомлення про ці звернення до балтійських урядів з’явилися під час перегляду військової присутності США в Європі. Вашингтон також наполягає, щоб європейські союзники брали на себе більше відповідальності за власну оборону.
Естонія підтримує подальший тиск на РосіюНа жовтневому саміті в Брюсселі Міхал підтримав українські удари по НПЗ, хоча США вимагали від Києва припинити атаки на об’єкти російської нафтової галузі.
«Що швидше всі російські нафтопереробні заводи рознесуть на друзки, а Росія втратить можливість продавати енергоносії, то краще», — сказав тоді Міхал.
Європейські лідери тоді обговорювали додаткову фінансову допомогу Україні. Відносини між Києвом і Вашингтоном погіршувалися після того, як Трамп уклав із Росією угоду щодо дизельного пального.
7 липня президент Володимир Зеленський і Міхал підписали угоду Drone Deal під час саміту НАТО в Анкарі. Зеленський подякував Естонії за військову й гуманітарну допомогу, а також за дипломатичну підтримку прагнення України вступити до ЄС і НАТО.
Союзники сперечаються, як говорити про загрозуReuters повідомило про розбіжності серед західних посадовців щодо того, як говорити про російську загрозу. Одні вважають, що наголошувати на ній ризиковано: це може посилити страх, який Москва прагне поширити. Інші ж переконані, що відверта розмова про небезпеку допомагає пояснити, чому потрібно більше витрачати на оборону й надалі підтримувати Україну.
Представники західних розвідок попереджають, що Росія розширює диверсійну кампанію в Європі. Москва заперечує, що веде таку кампанію.
За словами Міхала, належна підготовка неможлива без чіткої оцінки загрози. Він також попередив, що на Україну чекає складна зима.
