Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер, який допоміг зірвати план ЄС щодо використання заморожених російських активів для фінансування України, у понеділок подав королю Філіппу прохання про відставку після того, як п’ять партій, що входять до урядової коаліції, не змогли узгодити бюджет на наступний рік.
Король відклав ухвалення рішення та попросив Де Вевера провести додаткові консультації з лідерами партій правлячої коаліції до їхньої наступної зустрічі в п’ятницю, повідомив Королівський палац.
Політична криза розгортається на тлі того, що Бельгія залишається однією з головних перешкод на шляху європейських зусиль із залучення заморожених російських суверенних активів для підтримки України.
Більша частина цих коштів зберігається у брюссельському фінансовому депозитарії Euroclear.
Де Вевер був одним із найзатятіших противників пропозиції Європейської комісії використати близько 185 млрд євро заморожених активів Центрального банку Росії, що зберігаються в Euroclear, як забезпечення репараційного кредиту для України.
Він стверджував, що такий крок може наразити Бельгію на судові позови,
заходи у відповідь з боку Росії та потенційні багатомільярдні фінансові зобов’язання.
Де Вевер вимагав юридичних гарантій і запевнень, що інші держави-члени ЄС розділять із Бельгією можливі ризики.
Зрештою, ці розбіжності завадили лідерам ЄС досягти домовленості щодо репараційного кредиту.
Натомість у грудні 2025 року вони погодилися надати Україні кредит у розмірі 90 млрд євро за рахунок спільних запозичень ЄС, залишивши заморожені російські активи недоторканими.
Згодом Де Вевер назвав цю домовленість перемогою України, Європи та фінансової стабільності, наполягаючи, що Бельгія допомогла забезпечити альтернативний механізм фінансування.
Однак це фінансування не покрило фінансові потреби України. На жовтневому саміті ЄС президент Володимир Зеленський звернувся з проханням про надання Україні додаткових 70 млрд євро європейської підтримки на 2027 рік.
Де Вевер і надалі виступає проти повернення до обговорення питання заморожених активів. 21 жовтня він заявив, що впевнений: Європейська комісія не запропонує нової операції з використання цих коштів для задоволення фінансових потреб України.
Позиція Бельгії також опинилася під пильною увагою після повідомлень про російський тиск на бельгійських посадовців і керівників фінансового сектору з метою не допустити використання активів для підтримки Києва.
Внутрішньополітична криза в БельгіїБезпосередньою причиною політичних проблем Де Вевера став глухий кут у переговорах щодо федерального бюджету на 2027 рік.
Уряд намагається знайти 10 млрд євро за рахунок скорочення видатків і збільшення доходів до 2029 року, щоб зменшити бюджетний дефіцит Бельгії. За прогнозом Європейської комісії, цього року він сягне 5,2% ВВП.
Запропоновані заходи передбачають переважно скорочення державних видатків, зокрема на охорону здоров’я, а також зміни в податковій політиці.
Фламандська націоналістична партія N-VA, яку очолює Де Вевер, і франкомовна ліберальна партія MR виступають за скорочення державних витрат. Натомість їхні партнери по коаліції, зокрема соціалістичні та центристські партії, наполягають на підвищенні податків для заможніших домогосподарств.
Останній раунд переговорів завершився провалом після кількох тижнів суперечок, що й спонукало Де Вевера подати прохання про відставку в понеділок.
Суперечки відбуваються на тлі тривалих протестів профспілок проти політики жорсткої економії, яку проводить уряд. Демонстрації та страйки вивели на вулиці десятки тисяч людей.
Де Вевер очолює п’ятипартійну правоцентристську коаліцію з лютого 2025 року. Рік тому аналогічний глухий кут у бюджетних переговорах ледь не змусив його піти у відставку.
У Королівському палаці повідомили, що король Філіпп проведе консультації з лідерами партій, які входять до правлячої коаліції, перш ніж знову зустрітися з Де Вевером у п’ятницю. Король поки не ухвалив рішення, чи приймати його відставку.
