Українські біженці принесли бюджету Чехії майже вдвічі більше грошей, ніж держава витратила на їхню підтримку: за дев'ять місяців 2025 року надходження становили 23,2 мільярда крон проти 11,5 мільярда видатків. Водночас українців наймають 71% чеських компаній, які працюють з іноземними працівниками, проте більшість роботодавців не має плану на випадок їхнього від'їзду.
Про це пише iROZHLAS.
Українці стали важливою частиною ринку праці Чехії, особливо у промисловості та логістиці. Підприємства активно залучають працівників з України, оскільки країна вже стикається з нестачею кадрів у багатьох професіях.
Масштаби залежності чеського бізнесу від іноземної робочої сили показало опитування 314 підприємств, кожне з яких має понад 200 працівників. Загалом у цих компаніях працюють понад 230 тисяч людей, а додатково дослідники опитали тисячу найманих працівників.
З'ясувалося, що іноземців працевлаштовують 85% опитаних підприємств. Серед компаній, які наймають працівників з-за кордону, 71% залучають саме українців.
Для порівняння, громадяни Словаччини працюють у 54% таких компаній,
поляки — у 18%, а філіппінці — у 10%. Найбільше іноземної робочої сили використовують великі підприємства зі штатом понад тисячу співробітників.
У цій категорії частка компаній, які наймають іноземців, сягає 93%. При цьому нестачу працівників певних професій або категорій відчувають 73% усіх опитаних підприємств.
Особливо затребувані українці у виробництві та логістиці. Саме в цих галузях можливий відтік працівників може створити додаткові труднощі для роботодавців.
Генеральна директорка кадрової агенції Hofmann Personal Габріела Грбачкова зазначила, що значна частина українців працює не за своєю спеціальністю. За її оцінкою, приблизно чверть українських працівників обіймають посади, які не відповідають їхній кваліфікації.
Водночас оцінки Європейської комісії свідчать про ще ширшу проблему. Приблизно половина працевлаштованих українців із тимчасовим захистом повідомляє, що виконує роботу, яка не відповідає здобутій освіті та професійній підготовці.
Попри це, економічний внесок українців у Чехії вже перевищує державні витрати на їхню підтримку. За даними чеського Міністерства праці,
протягом перших трьох кварталів 2025 року надходження до публічних бюджетів, пов'язані з українцями під тимчасовим захистом, досягли 23,2 мільярда крон.
За той самий період держава витратила на підтримку цієї категорії людей 11,5 мільярда крон. Різниця між бюджетними надходженнями та видатками становила 11,7 мільярда крон на користь держави.
Основними джерелами надходжень стали податки та страхові внески, пов'язані з працевлаштуванням українців. До державних витрат належать соціальні виплати та інші програми допомоги людям із тимчасовим захистом.
Наприкінці вересня 2026 року в Чехії перебували приблизно 391 тисяча українців, які мали статус тимчасового захисту. За оцінками Європейської комісії, близько 66% українців із цим статусом мають роботу.
Однак чеські роботодавці можуть зіткнутися з труднощами, якщо значна частина українських працівників вирішить залишити країну. Підприємствам доведеться шукати заміну на ринку, де вже зараз спостерігається дефіцит робочої сили.
Одним із можливих джерел нових кадрів компанії називають Філіппіни. Проте пошук працівників в інших країнах не усуває потреби заздалегідь готуватися до можливих змін.
Наразі лише 12% підприємств, які працевлаштовують українців, уже розробляють плани на випадок їхнього від'їзду. Решта компаній поки не готується до такого сценарію, попри значну роль українських співробітників у їхній роботі.
У Hofmann Personal вважають, що підприємствам необхідно оцінювати ризики втрати робочої сили та передбачати альтернативні варіанти забезпечення виробництва працівниками. Особливо це стосується галузей, які вже відчувають нестачу фахівців.
Окреме питання пов'язане з майбутнім правовим статусом українців у Чехії. Габріела Грбачкова попередила, що надто складна процедура отримання дозволів на довгострокове перебування може вплинути на рішення людей залишатися в країні.
За її словами, якщо українцям буде важко легалізувати своє тривале проживання, частина працівників може переїхати до інших європейських держав. Іншим загрожує ризик опинитися в нелегальному секторі економіки.
