Танкер із вантажем російського дизельного палива, який прямував до Нью-Йорка, змінив курс приблизно за 400 морських миль від східного узбережжя США. Про це у вівторок, 10 листопада, повідомило агентство Bloomberg.
Цей інцидент посилив сумніви щодо того, чи потрапить в американські порти бодай частина палива, постачання якого передбачала угода між Москвою та Вашингтоном.
За даними відстеження суден, на які посилається Bloomberg, танкер «Agioi Fanendes» перевозить близько 40 000 метричних тонн дизельного палива з наднизьким вмістом сірки - майже 300 000 барелів. У понеділок, 9 листопада, судно почало віддалятися від узбережжя США й відтоді рухається за нерегулярним маршрутом, змінюючи напрямок.
Дані відстеження суден свідчать, що відтоді як президент Трамп 9 жовтня уклав із Путіним угоду про постачання дизельного палива, до Сполучених Штатів не надійшло жодної партії російського дизеля.
Тоді Трамп заявив, що Москва погодилася поставити понад 300 000 метричних тонн дизельного палива для США та світових ринків. Ще 500 000 тонн, за його словами, мали надійти в листопаді,
а згодом - ще 1 мільйон метричних тонн.
Пункт призначення досі не підтвердженоЗа інформацією Bloomberg, судно під управлінням грецької компанії наприкінці жовтня вийшло з російського балтійського порту Приморськ. У документах як пункт призначення було зазначено Нью-Йорк.
Однак згодом танкер змінив навігаційний статус на «за вказівкою фрахтувальника» (for orders) - морський термін, який означає, що кінцевий порт призначення ще не визначено.
Компанія-оператор судна «Eastern Mediterranean Maritime» повідомила Bloomberg, що порт розвантаження досі не підтверджено. Таким чином, вона повторила пояснення, надане раніше.
«Agioi Fanendes» був останнім із перших трьох танкерів, які прямували до США. Два інші судна - російський танкер «Talisman» і судно «Leruo», що належить гонконзькій компанії, - вже змінили курс, повідомляла газета Financial Times (FT) 5 листопада.
Четверте судно - танкер «Beast», що належить сейшельській компанії, - після завантаження дизеля в Приморську 27 жовтня вказувало Атлантичний океан як напрямок руху.
Минулого місяця Москва заявила, що завантажила дизельним паливом чотири танкери,
призначені для постачання до США. Тоді ж віцепрем’єр-міністр Росії Олександр Новак повідомив журналістам, що три із цих суден уже вирушили до пунктів призначення.
Удари по НПЗ гальмують постачанняНаразі залишається незрозумілим, чи здатна Росія фактично поставити узгоджені з Вашингтоном обсяги палива, адже українські удари продовжують вражати її нафтопереробну галузь.
За підрахунками Bloomberg, зробленими на основі повідомлень людей, обізнаних з інцидентами, від початку листопада було уражено шість російських НПЗ.
Їхня сукупна проєктна потужність становить близько 1,7 мільйона барелів на добу.
Наприкінці жовтня Новак заявив, що Росія планує в листопаді експортувати на світові ринки понад 2 мільйони метричних тонн дизельного палива.
Водночас він визнав, що українські удари можуть скоротити доступні для експорту обсяги.
Як повідомило агентство Reuters у вівторок, 10 листопада, поновлена кампанія України проти російських НПЗ уже призвела до скорочення потужностей нафтопереробки країни приблизно на 30% від кінця жовтня.
Два джерела, обізнані із ситуацією, повідомили агентству,
що уражені підприємства, серед яких три великі заводи в центральній частині Росії, а також НПЗ у Рязані, Ярославлі та Поволжі, мають сукупну потужність переробки близько 300 000 метричних тонн на добу.
Це майже третина загальної потужності первинної нафтопереробки Росії, яка становить приблизно 930 000 метричних тонн на добу. Водночас фактичне скорочення обсягів переробки сирої нафти може сягнути 200 000 метричних тонн на добу. Наприкінці жовтня російські НПЗ переробляли близько 700 000 метричних тонн на добу.
Лише за останній тиждень атаки безпілотників порушили роботу або спричинили надзвичайні ситуації на дев’яти з 35 найбільших російських НПЗ, повідомляє Reuters.
Раптова угода про постачання дизеля9 жовтня, коли українська делегація перебувала в Маямі, сподіваючись домогтися припинення війни з Росією у переговорах із високопоставленими представниками США, Трамп провів телефонну розмову з Путіним.
Невдовзі після цього він оголосив про угоду щодо постачання дизельного палива. Міністерство фінансів США видало ліцензію, яка дозволяє продаж та імпорт російського дизеля до 7 квітня 2027 року.
Цю ліцензію видали лише через три тижні після того, як 18 вересня Трамп підписав «Закон Ліндсі О. Ґрема про запровадження санкцій проти Росії та Ірану 2026 року», який передбачає санкції проти російського енергетичного й оборонного секторів. Таким чином, адміністрація США, схоже, проігнорувала положення закону, спрямовані проти енергетичного та оборонного секторів Росії. Документ також надає Вашингтону право запроваджувати мита до 100% проти країн, які купують російську нафту.
Хоча метою угоди було знизити ціни на паливо та послабити внутрішньополітичний тиск напередодні проміжних виборів до Конгресу США, представники Демократичної партії заявили, що передбачені обсяги постачання надто малі, аби суттєво вплинути на ринок. Вони також наголосили, що закупівлі лише допоможуть фінансувати військові дії Кремля проти України.
Попри цю угоду, Республіканська партія Трампа зазнала нищівної поразки на проміжних виборах 3 листопада, втративши контроль над обома палатами Конгресу.
Водночас ця угода суттєво загострила відносини між Києвом і Вашингтоном, що в наступні тижні призвело до ескалації напруженості в кількох сферах.
13 жовтня двопартійна група з 12 сенаторів США - шістьох республіканців і шістьох демократів - підписала лист із закликом до Трампа скасувати угоду. Сенатори назвали її подарунком Москві та зрадою України.
Приблизно в той самий час представники американської розвідки попередили Київ, що Вашингтон негайно припинить обмін розвідувальними даними, якщо Україна продовжить завдавати ударів по російській енергетичній інфраструктурі.
Українські Сили оборони також зіткнулися з перебоями супутникового зв’язку після того, як 14 жовтня компанія SpaceX без попередження запровадила обмеження швидкості для терміналів Starshield, які використовують військові. Це негативно позначилося на роботі українських безпілотників. Повноцінну швидкість з’єднання вдалося відновити лише 24 жовтня.
