Попри поглиблення торговельних зв'язків із Росією, Китай не готовий ризикувати доступом до західних ринків і фінансової системи заради Москви. Пекін продовжує дотримуватися обережної позиції та не поспішає створювати спеціальні механізми для обходу обмежень, запроваджених проти РФ.
За останні роки Китай став найбільшим торговельним партнером Росії, а його частка в російському зовнішньоторговельному обороті перевищила третину. Водночас Пекін не перетворився на безумовного союзника Москви в економічному протистоянні із Заходом, пишеполітичний оглядач видання haggin.az Вадим Шумяцкий.
Показовою є ситуація з постачанням російського газу. Минулого місяця віцепрем'єр краъни-агресора РФ Олександр Новак заявив, що за підсумками року обсяг поставок газу до Китаю трубопроводом «Сила Сибіру» може становити 39 млрд кубометрів. Потужність проєкту — 38 млрд кубометрів.
Однак ці обсяги значно поступаються довоєнним поставкам російського газу до Європи. Зокрема, у 2021 році лише через «Північний потік-1» до Німеччини було транспортовано 59,2 млрд кубометрів. Крім того, російський газ надходив до Європи іншими маршрутами,
зокрема газопроводами «Ямал — Європа» та «Турецький потік».
Не менш показовою є ситуація з розрахунками в китайській валюті. За оприлюдненою статистикою Центробанку РФ, за два роки частка юаня в оплаті російського експорту скоротилася вдвічі — до 22%. Водночас майже три чверті доходів від поставок до Азії Росія отримує в рублях.
Причина полягає в небажанні великих китайських банків ризикувати відносинами з американською фінансовою системою. Проведення платежів із Росії в юанях може призвести до втрати кореспондентських рахунків у США. Тому з такими операціями працюють переважно невеликі банки, які не здатні обслуговувати значні обсяги переказів.
У результаті російські компанії змушені використовувати посередницькі схеми: перекази проходять через структури, які здійснюють платежі китайським банкам усередині КНР та отримують за це комісію.
Китайський уряд не поспішає створювати окремі механізми, які допомогли б Росії повноцінно використовувати юань замість долара. Інтерес китайських банків до співпраці з американською фінансовою системою залишається важливішим за залучення російських клієнтів.
Таким чином, поглиблення торгівлі з РФ не означає готовності Пекіна відмовитися від західних ринків і технологій. Китай продовжує враховувати власні економічні інтереси та не поспішає ризикувати ними заради доступу до російських ресурсів.