За кордоном

У польській «малій Москві» відзначають 20-річчя виведення радянських військ

Варшава – У Польщі відзначають 20-річчя виведення з території країни радянських військ. Головні урочистості відбуваються у місті Лігниця, що на заході країни. Майже півстоліття поляки називали Лігницю «малою Москвою». Третину території цього міста займав радянський військовий гарнізон. Сьогодні лігничани згадують непрості взаємини місцевого населення з військовими із Радянського Союзу, чимало із яких були українцями.

Прем’єра театральної вистави та документального фільму, наукова конференція, вечір спогадів, виставки та концерти – це головні заходи мистецького проекту «Двадцять років після». Цією програмою лігничани відзначають 20-річчя виведення радянських військ. З 1945-го до 1993-го року третина населення цього стотисячного міста становили радянські військові та члени їхніх сімей.

Старожили кажуть, що в той час у Лігниці існувало місто в місті. Численні казарми, летовище, лікарні, школи, театр, ратуша, прокуратура і навіть суд із в’язницею – це далеко неповний перелік 1200 радянських об’єктів, які функціонували тут. Утім, хоч Лігниця й була поділена своєрідною берлінською стіною,

радянські солдати й офіцери активно, здебільшого потайки, спілкувалися з місцевим населенням.

Інiціатор лігницьких відзначень театральний режисер Яцек Ґломб наголошує, що всупереч заборонам люди з двох боків муру зустрічалися і навіть закохувалися. На цьому ґрунті виникали драматичні життєві історії, про одну з яких польські кіномитці зняли художній фільм «Мала Москва».

На запитання, навіщо лігничани відзначають 20-річчя виведення радянських військ дещо ностальгійною акцією, Яцек Ґломб відповідає: З одного боку це була чужа армія, та з іншого боку це були наші співмешканці, і так би мовити – співгромадяни Яцек Ґломб ​​«Це важливий фрагмент історії нашого міста, причому цей фрагмент і зворушливий, і болючий водночас. Адже з одного боку це була чужа армія, та з іншого боку це були наші співмешканці, і так би мовити – співгромадяни. Тож спогади мешканців Лігниці дуже сильно забарвлені емоціями», – каже він.

Українські акценти перебування радянських військ у Лігниці В історії перебування радянських військ у Лігниці були помітні українські акценти. Саме у Лігниці діяв єдиний свого часу у Польщі український ліцей.

Тут навчалися діти українців виселених із рідних земель під час операції «Вісла». Гуртожиток цього ліцею був поряд із радянським гарнізоном. Петро Тима – голова Об’єднання українців Польщі, у вісімдесяті роки був одним із учнів українського ліцею в Лігниці. Він згадує, що серед радянських офіцерів і солдатів було багато українців. З ними часто спілкувалися молоді українці з Польщі.

Вони нам розповідали як на кожних політзаняттях їм читали тези виступу генсека Брежнєва Петро Тима ​​«Ці контакти були різними, вони мали вплив на дві спільноти, тому що давали більше розуміння того, чим є радянська система, перш за все, чим є радянська ідеологія. Адже на території містечка розміщувалися класичні радянські лозунги, тож ми запитували офіцерів, як вони можуть жити в такому, а вони нам розповідали як на кожних політзаняттях їм читали тези виступу генсека Брежнєва. Тобто, завдяки тим контактам ми краще розуміли радянську систему, а вони розуміли, що відбувається в Польщі, адже це був час виникнення «Солідарності», а в нас настрої були досить прихильні до «Солідарності»», – ділиться спогадами Петро Тима.

Як розповідає Петро Тима, сьогодні завдяки дослідженням істориків відомо, що спецслужби СРСР стежили за контактами української меншості в Польщі із радянськими військовими українського походження. Політруки переконували солдатів-українців, що місцева українська спільнота – це буржуазні націоналісти, тому, мовляв, спілкуватися з ними вкрай небезпечно. Одного з офіцерів-українців, який зблизився з такою громадою Лігниці, перелякане радянське командування відправило на війну до Афганістану.

Читайте ще