За перший квартал 2015 зростання смертності в Росії склав 5,2% - дані Росстату.
Єдиної причини у цього збільшення, що співпала з девальвацією рубля, збільшенням стресів через погіршення економічної ситуації та змінами в системі охорони здоров'я, експерти не вбачають. Про це повідомляє "Комерсант" з посиланням на результати моніторингу Росстату.
Смертність населення Росії за перший квартал виросла на 5,2% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Тренд до зростання смертності продемонструвала вже лютнева статистика, дані ж березня підтвердили, що мова йде про існуючий тренд, а не про статистичний "викид".
Загальне число померлих за квартал склало 507 тис. чоловік, це на 23,5 тис. осіб більше, ніж у першому кварталі 2014 року. Найбільше зростання смертності показали захворювання органів дихання (22%). Смертність від хвороб кровообігу, хоча і знаходиться на четвертому місці за обсягом приросту смертності (5%), очевидно, зробила найбільший внесок у збільшення загального числа смертей: у розрахунку на 100 тис. Населення на неї припадає максимальна частка - 718 осіб ( в 2014 році - 687 осіб).
Серед хвороб кровообігу найбільше число смертей відбувається в результаті ішемічної хвороби серця (зростання смертності - 7%). При цьому дитяча смертність і смертність від зовнішніх причин, у тому числі в результаті вбивств і самогубств, знижуються. Виражених регіональних особливостей приріст не має, він більше у великих регіонах Центральної Росії, у Поволжі та на північному заході, відчутно нижче в Сибіру і на Далекому Сході.
Кореляції з економічними показниками регіонів статистика приросту смертності не демонструє. Аналітики поки не схильні вважати цей тренд довгостроковим. "На фоні постійного збільшення тривалості життя, який йде з 2004 року, в п'яти-шести випадках статистика вже демонструвала істотний приріст числа померлих в рамках одного кварталу, який було складно пояснити", - зазначає Євген Андрєєв, експерт Центру демографічних досліджень РЕШ. "Оперативна статистика за квартал або за місяць згодом може досить сильно коректуватися, тому через рік ми, ймовірно, побачимо інші цифри - вони можуть змінитися на 1-2%, це обумовлено специфікою роботи рагсів",
- говорить Сергій Захаров, заступник директора Інституту демографії НДУ ВШЕ.
Припущення про те, що статистично виражене зростання числа бідних у РФ з початку 2015 міг відбитися на показниках смертності, експерти схильні відкинути, як і припущення про те, що відбувається може бути пов'язано зі змінами у системі охорони здоров'я з 1 січня - наприклад, зі змінами порядку госпіталізації. Але, як зазначає пан Андрєєв, "реформа охорони здоров'я - НЕ пожежна машина, а смертність - НЕ пожежа", і такого швидкого впливу на показники смертності, на його думку, вона надати не могла. Скорочення надання ліків у клініках, мабуть, не відбувалося. "Велика частина тяжкохворих знаходиться в госпіталях, ліки для яких закуповувалися ще в 2014 році", - говорить Давид Мелік-Гусейнов, директор Центру соціальної економіки. Збільшення вартості ліків зі списку життєво важливих на квітень склало 7,2%, за перший квартал - 6,6%, ці цифри вчора приводила міністр охорони здоров'я Вероніка Скворцова (МОЗ вчора не став коментувати "Комерсант" статистику смертності). У теорії внесок у приріст смертності могло дати скорочення споживання ліків поза списком ЖВНЛС - там велика частка імпорту,
девальвація рубля в січні - березні 2015 року зробила їх сильно дорожче.
Крім того, за словами пана Захарова, необхідно враховувати демографічний тренд приросту смертності - в межах 1-2% кількість померлих повинно зростати щороку. "Кілька останніх років у віці максимальної смертності (70-75 років) була сама нечисленна когорта населення - ті, хто народився в 40-х роках минулого століття. Найближчим часом їх змінить набагато більш численне покоління 50-х років - це дасть збільшення числа смертей навіть при зростанні тривалості життя ", - говорить він. Саме цю "базу" могли посилити разові чинники зростання смертності, які також розглядають експерти, - у тому числі зимові епідемії респіраторних захворювань, стреси через ускладнення економічної ситуації та щодо пізня весна.
Анастасія Мануйлова, Дмитро Бутрин
