Вашингтон. 11 жовтня. ІНТЕРФАКС – Щорічні наради Міжнародного валютного фонду (МВФ) і Світового банку (СБ), що стартують у понеділок, будуть затьмарені скандалом навколо рейтингу Doing Business та участі в ньому директора-розпорядника МВФ Крісталіни Георгієвої, пише газета Financial Times.
Майбутнє Георгієвої як голови МВФ виявилося під питанням: США та Японія, два найбільші акціонери МВФ, виступають за її відхід, тоді як Франція, Німеччина, Італія та Велика Британія схиляються до того, що вона має зберегти свою посаду, такої самої позиції дотримуються Китай та Росія, зазначають джерела газети.
Виконавча рада МВФ, до якої входять представники 24 країн, останніми днями провела кілька зустрічей для обговорення цього питання, але рішення поки що не ухвалила.
У заяві, поширеній у неділю за підсумками зустрічі, у якій брала участь і Георгієва, зазначено, що виконавча рада "досягла подальшого прогресу" в оцінці ситуації та ухвалить рішення "дуже скоро".
Світовий банк у вересні оголосив, що припиняє публікацію рейтингу ділового клімату Doing Business через виявлені грубі порушення в підготовці попередніх звітів.
Водночас СБ оприлюднив 16-сторінковий звіт юридичної фірми WilmerHale, найнятої ним раніше для розслідування порушень під час підготовки Doing Business за результатами 2017 та 2019 років. Ці порушення вплинули, зокрема, на рейтинг Китаю в огляді за 2017 рік. Причому у звіті стверджувалося, що у внутрішню дискусію щодо необхідності просування КНР угору в рейтингу, що відбувалася на тлі обговорення збільшення капіталу самого СБ (важливу роль у якому відіграв Пекін), була активно залучена Георгієва, яка на той момент була виконавчим директором групи СБ.
Серйозні розбіжності в думках членів виконавчої ради щодо подальшої долі Георгієвої вже підірвали її позиції як керівника, і МВФ не залишається нічого іншого, окрім як змінити її, зазначає співрозмовник FT, який раніше очолював один із підрозділів МВФ.
"Настільки відкритий розкол ставить під загрозу ефективність МВФ і в плані рекомендацій з економічної політики, і в плані надійності його аналізу", – говорить експерт.
Прихильники збереження Георгієвої посади голови МВФ відзначають вжиті нею заходи з підтримки бідних країн у період пандемії COVID-19,
а також зміну пріоритетів організації на користь боротьби зі зміною клімату та гендерною нерівністю.
МВФ під керівництвом Георгієвої організував виділення екстреного фінансування 100 найбіднішим країнам світу в умовах пандемії, а також затвердив найбільший в історії організації розподіл спеціальних прав запозичення (СПЗ, розрахункова одиниця МВФ) – на суму, еквівалентну $650 млрд, для поповнення глобальних ресурсів ліквідності.
Директор Центру сталого розвитку при Колумбійському університеті Джеффрі Сакс заявив, що відхід Георгієвої, на його думку, "стане небезпечною і дорогою капітуляцією перед антикитайською істерією".
Джозеф Стігліц, лауреат Нобелівської премії з економіки 2001 року та колишній головний економіст СБ, назвав спроби прибрати Георгієву з посади голови МВФ "переворотом".
