За кордоном

Протистояння зі США посилюється. Навіщо міністр оборони Китаю приїхав до Москви

17 квт•NV

Зараз у Пекіні розуміють, що самі є одним із центрів, від якого багато залежить

Мене запитують, про що нам говорить цей чотириденний візит голови Міноборони КНР Лі Шанфу до Москви Про те, що Китай хоче і надалі використовувати російські технології, які в них ще залишилися, і хоче накласти на них лапу. Про те, що Китай і надалі буде використовувати послаблену Росію для себе стратегічно у своєму протистоянні зі США, яке поступово набуває обрисів. Але я не думаю, що цей візит призведе до якихось проривних рішень у постачанні летальної зброї до Росії. Китайці свідомо декілька днів тому вустами міністра закордонних справ сказали, що не постачатимуть зброю ані нам, ані Росії

Схоже, що це була відповідь на злив конфіденційних даних у США і останні американські заяви. Китайці, до речі, майстерно вибрали момент. Вони його вибрали перед зустріччю міністрів закордонних справ Великої Сімки у японській Хіросімі, що відбудеться у травні.

Але я не виключаю, що китайці говоритимуть з Росією про можливість постачання деяких товарів подвійного призначення. Це критично, звичайно,

для Росії, оскільки російський ВПК без китайських компонентів, зокрема, чипів, але також деяких інших компонентів, ефективно працювати не може. Ну і зверніть увагу — китайський міністр оборони (був призначений пару місяців тому) перебуває під американськими санкціями.

Це людина, яка керувала операцією коли китайці збили свій застарілий метеорологічний супутник супутник у 2007 році під час випробування у космосі балістичної ракети середнього радіусу дії. Це спричинило дуже великий галас стосовно спроможності китайців вести космічну війну.

Китайці і надалі використовуватимуть РосіюЗовсім-зовсім коротко: китайці і надалі використовуватимуть Росію, але червоних ліній, встановлених Заходом, перетинати не будуть.

Сам цей Лі Шанфу є людиною, яка, фактично, відповідатиме за переозброєння технологічне китайської армії. Це людина, наскільки я знаю зі своїх джерел, не стільки є військовим стратегом, скільки є людино, яка стратегічно бачить технічне перезавантаження китайської армії, китайського сектору безпеки. І думаю, що цей його візит до Москви в якомусь сенсі також результат зустрічі Сі і Путіна,

який відбувся майже місяць тому. Так що я б не був схильний недооцінювати. Одна справа — безпосередні поставки озброєння, і поки що ми їх не бачимо, а інша справа — можливість співпраці в різних технологічних сферах. Ну і ви бачите — фактично Путін переймає досвід Китаю щодо цифрового контролю В Росії це буде схоже на цифровий ГУЛАГ. Тож думаю, що між Росією і Китаєм є певна автократична солідарність щодо того, як вони підтримуватимуть одне одного.

Зараз у Пекіні розуміють, що самі є одним із центрів, від якого багато залежить. Пекін почав продукувати ідеї та принципи щодо застосування, вибачте за тавтологію, принципів міжнародного права. Ви пам’ятаєте, як вони оприлюднили принципи глобальної безпеки, потім начебто врегулювання ситуації навколо нас. А днями, що у нас багато хто не помітив, МЗС Китаю опублікувало нові принципи із 11 пунктів щодо Афганістану. І це означає, що Китай хоче накласти лапу також на Афганістан. Він може запропонувати гроші і технології, і китайці, які не особливо чутливо ставляться до теми прав людини, звичайно, можуть контактувати із талібами і не тільки з ними.

Таким чином, поступово вимальовується нова модель світової поведінки Китаю, яка каже — а давайте не звертати увагу на чутливі для вас питання, але через це ви будете поважати наш принцип, а наш китайський принцип — ми тепер будемо тими, хто також тлумачить, як жити світові.

Поки що Китай не може проштовхнути свої рішення, але без нього ухвалити значні рішення насправді складно. І ось та стрімка динаміка, яку ви бачите навколо Китаю, — і з Макроном, і з Урсулою фон дер Ляєн, і з Анналеною Бербок, і з прем'єром Іспанії Педро Санчесом якраз і відбивають цю нову поведінку Китаю. Як на мене, якщо використати економічну термінологію, це поки що поведінка блокуючої меншості. Китай не може надягнути на голову комусь своє рішення, але вже може уникнути, щоб йому на голову надягали чуже. І це те, що Китай демонструє. В тому числі, і московським візитом свого міністра оборони, зустріччю з Путіним і багато чим іншим.

Повну версію інтерв'ю зПавлом Клімкіним слухайте наРадіо NV

космос, Джерело, Дія

Читайте ще