Джерело: пресслужба МКІП
15 січня Північно-західний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу УПЦ МП на рішення Господарського суду Житомирської області, залишивши його без змін. Відтак УПЦ МП зобов’язана передати Палац Терещенків у власність державі.
Зауважимо, у серпні 2023 року Господарський суд Житомирської області повернув у державну власність будинок-садибу Терещенків.
МКІП виступило третьою стороною під час цього процесу, адже послідовно бореться за повернення у власність держави української історичної спадщини.
У відомстві нагадали, що палац Терещенків у селищі Червоне – це унікальна пам’ятка історії та архітектури Житомирщини.
Джерело: МКІП
Довідка. Палац Ґрохольських-Терещенків — палац в смт Червоне Бердичівського району Житомирської області збудований в неоготичному стилі на замовлення польського шляхтича Адольфа Норберта Еразма Грохольського (1797—1863), що володів селом.
Згідно з заповітом Адольфа Грохольського, Червоне мало дістатися його другій дружині, Ванді з Радзивілів Грохольській. Але вдова невдовзі після смерті чоловіка виїхала за кордон,
а Червоне продала. Федір Артемович Терещенко трохи перебудував палац, а неподалік звів власне джерело прибутків — цукровий завод. Пізніше в ньому Терещенко Федір Федорович розташував авіамайстерню.
Палац був оточений великим парком, який межував із садами. Їхня загальна площа становила 58 га. У власності Терещенків, палац перебував до Жовтневого перевороту 1917 року.
Після перевороту в будівлі знаходився притулок для дітей. Проте, будинок підпалили. Пожежа 1928 року значно пошкодила будівлю й хоча згодом, зовнішній вигляд було відтворено, та інтер’єри було втрачено назавжди.
До кінця XX століття тут містилося ПТУ. Після того як ПТУ переїхало до нової будівлі, палац швидко занепав і став руїною.
Через кілька років після здобуття Україною незалежності колишній палац передали жіночому монастирю Святого Різдва Христового УПЦ МП.
Станом на 2021 рік будівля перебувала у напівзруйнованому стані.
Палац входить до реєстру культурної спадщини місцевого значення. За словами чиновників, якщо замок повернути у власність громади — можна буде домогтись того, щоб він став культурною спадщиною Національного рівня і був відреставрований.
- Днями у Парижі відбувся захід “Культурна спадщина постраждалої від війни України”, під час якого представлено результати майже річної роботи з документування порушень міжнародного гуманітарного права у сфері захисту культурної спадщини відповідно до Гаазької конвенції 1954 року та двох протоколів до неї.
- Станом на 1 грудня 2023 року, через повномасштабну війну Росії проти Українипошкоджень зазнали 863 об’єкти культурної спадщини. З них пам’яток національного значення – 119, місцевого значення – 674, щойно виявлених – 70.
- Для збереження об’єктів культурної спадщини Україна залучатиме досвід провідних світових компаній та впроваджуватиме найсучасніші технології.
