Ремонт головного корпусу центру позашкільної освіти (в якому раніше був «Будинок піонерів», а ще раніше – міська дума Бердичева) розпочався ще до повномасштабного вторгнення, тож про необхідність укриття тоді ще ніхто не задумувався.
І про цей ремонт можна написати не тільки газетну статтю, адже подій навколо нього вистачило б і на пів книжки. Як колишній спікер парламенту, наш земляк Дмитро Разумков (ім’я батька якого носить ЦПО) пообіцяв кошти на ремонт скверу, а «під шумок» вирішили ремонтувати і будівлю, зовсім нещодавно відремонтовану. Як потім гроші на це закінчувались не один раз, як довелось переробляти проект (який не розглядався на містобудівній раді), як будівельники хотіли судитись з управлінням освіти, як вони потім обіцяли завершити ремонт до нового року, і т. д., і т.п.
Ще восени минулого року будівельники в приміщеннях будівлі активно вовтузились, а вже взимку їх там ніхто не бачив. Як виявилось, управління освіти розірвало договір з підрядною організацією, і знову замовило переробку проектної документації (вже вдруге, а може й втретє).
Тепер схаменулись, що навіть якщо ремонт буде завершено, а в будівлі не буде сховища, тоді й діти не зможуть займатись у класах та студіях. Після певної реконструкції підвал будівлі може слугувати таким укриттям, і звичайно, ж краще зробити цю реконструкцію зараз, поки тривають інші ремонтні роботи, а не після їх завершення.
Отже, незабаром перероблять проект, потім оголосять новий тендер, потім будуть шукати гроші, потім… І врешті-решт, коли на клумбах у сквері , які вже облаштували працівники ЦПО виростуть не тільки квіти і газони, будемо сподіватись, що ремонт буде завершено, і діти повернуться в рідні стіни. Як хочеться, щоб до того часу їм вже не потребувалось укриття…
