Нещодавно до Вінницького літературно-меморіального музею ім. М.М. Коцюбинського завітав культурний десант із Бердичева. Художниця Ірина Ніколайчук та письменник Валерій Хмелівський запросили шанувальників мистецтва на творчу зустріч. Спільний проєкт двох непересічних особистостей – синергія слова та барв, подія, яка залишила довгий післясмак…
Дві стихії – слова і барв – поєднала мистецька імпреза «Колір простору». Нещодавно у Вінницькому літературно-меморіальному музеї ім. М. М. Коцюбинського відбулися відкриття виставки художниці Ірини Ніколайчук та презентація роману «Капище на ім’я Копище (Супроти вітру)» письменника Валерія Хмелівського Бердичівські майстри живопису і літературного мистецтва вражали, надихали та спонукали учасників весняної події до роздумів.
Виставка «Простір кольору» – краса, гармонія і світло Персональна виставка «Простір кольору» талановитої бердичівської художниці Ірини Ніколайчук – це не просто подія, а справжня зустріч із мистецтвом, свято для душі і тепле спілкування з неймовірно цікавими людьми. Відвідувачі виставкової зали Вінницького літературно-меморіального музею ім.
М. М. Коцюбинського – мистецтвознавці, шанувальники прекрасного, письменники та поети – побачили 53 роботи нашої обдарованої землячки, що створені протягом понад двох десятиліть творчої діяльності викладача Бердичівської художньої школи, свого часу багаторічного керівника мистецького навчального закладу, учасниці численних виставок різних рівнів.
Глядачі занурювалися в атмосферу краси, гармонії та натхнення, роздивляючись картини авторки: мальовничі пейзажі, проникливі натюрморти, ніжні квіткові композиції та портрети, від яких віє теплом. Кожна робота – це світ душі художниці. Глибокі і заворожливі полотна, виконані олійними, акриловими та гуашевими фарбами, відображають її думки й переживання і несуть людям емоційні меседжі. «Захопленню немає меж!» «Ви неперевершена!» «Магія на полотні» «Зачаровані Вашим талантом» – відгукувалися учасники зустрічі, розповідаючи про свої враження під час спілкування на виставці та у соціальних мережах. І недарма – подія цього варта.
Згадуючи свої відвідини Вінницького музею, Ірина Ніколайчук розповідає із захватом: «Сучасна виставкова зала – це прекрасний експозиційний простір із чудовим освітленням. Мої картини заграли новими кольорами. Нас зустріли привітні і гостинні люди. Дякували за приїзд, високо відгукнулися про твори. Такі моменти спонукають рухатися вперед та створювати нове»
Незабаром – відкриття наступної виставки
Ірини Ніколайчук Впевнені, глядачі побачать роботи, які покажуть величезний діапазон творчої уяви художниці. А про це ми розповімо пізніше.
Роман «КАПИЩЕ на ім’я КОПИЩЕ»: правда, яку маємо знатиДві події в одному просторі – дві неймовірні історії. Художник пише фарбами, письменник малює словом.
Цього дня відбулася презентація книги Валерія Хмелівського «Капище на ім’я Копище (Супроти вітру)». Твір потрапив до списку переможців конкурсу з випуску соціально значущої літератури авторів Житомирщини у 2023 році і є продовженням пошуку, розпочатого у романі «Планида». Присутні спілкувалися зі знаним майстром пера, надихалися його потужною харизмою та слухали уривки з книги.
«Новий твір – своєрідне шукання душі у координатах часу (Якщо точніше, то, либонь, слід говорити про продовження пошуків). – зауважує поет, прозаїк, критик, перекладач та есеїст Ігор Фарина – Що мається на увазі, коли заходить мова про таке означення? Як на мене, то тут варто зробити два наголоси. По-перше, автор продовжує крокувати слідами легендарної повстанської отаманші Марусі (Олександри Соколовської). По-друге, автор повертає правду про непрості сторінки книги історії рідного народу, які приховувала комуністична пропаганда…»
Звертаючись до реальних фактів та документальних свідчень,
котрі по крихтах збирав майже чверть століття, Валерій Хмелівський розвінчує міфи радянської історіографії часів Другої світової війни та повоєнних років. Письменник доводить, що до спалення влітку 1943 року села Копище Олевського району на Житомирщині причетні червоні партизани з’єднання генерала Олександра Сабурова: «2887 – саме стільки невинних душ загублено катами 13 липня 1943 року в селі Копище. Ці душі вимагають правди…»
А правда все одно проб’ється
Через роки, через життя.
І не важливо, скільки в’ється
Ота стежина, що здаля!..
Світлана Лапатанова
Квітнева імпреза у Вінницькому літературно-меморіального музеї ім. М. М. Коцюбинського – ціла палітра почуттів і думок, що сяють барвами та спалахують словами-іскрами. Образи, народжені митцями, події та миті, відображені ними, об’єднавшись у єдине ціле, утворили велику емоційну розповідь…
Фото – з інтернет-ресурсів
