В Україні розгортається тиха екологічна криза: дикі звірі масово покидають лісові хащі та підбираються до людських осель. Поки діє воєнний стан і жорстка заборона на полювання, хижаки втрачають страх. Редакція сайту Субота Онлайн отримала тривожний сигнал із Малинської громади, що на Житомирщині. Там просто на території села, біля старого ставка, оселилася вовчиця з чотирма дитинчатами. Місцеві стверджують: сіроманці вже взялися за безпритульних собак. Хто стане наступним?
Як повідомляють журналісти Суботи Онлайн з посиланням на офіційні дані зимового обліку фауни від Центрального міжрегіонального управління лісомисливського господарства, лише в одному регіоні офіційно нарахували понад 212 вовків, і ця цифра стрімко росте. Загалом по країні нишпорять до 3,5 тисяч особин. Регуляція популяції фактично зупинилася.
Таїса Лисова мешканка села Малинівка, обурена. Вона запитує прямо: чи влада чекає моменту, коли хижаки почнуть нападати на людей?
-- Радує в цій ситуації лише одне, -- наголосила жінка Суботі Онлайн нічні злодії хоч не наважаться дрова красти, боятимуться вештатись дворами людей вночі.
Місцеві чиновники та мисливці намагаються збити градус паніки. Представник громади Олег Колесников переконує, що вовки тримаються чагарників, а за останнє століття випадків нападу на людей тут не фіксували. Собак же сіроманці їли завжди — така їхня природа. Роман Аміров додає власні спостереження: у лісі повно косуль та зайців, тому харчів хижакам вистачає.
Але реальність виглядає інакше, коли хижак приходить саме на твоє подвір'я. Мешканець громади Олег Кривкин зіткнувся з вовками віч-на-віч. Звір розірвав його собаку, залишивши господареві лише морду та передні лапи. Чоловік одразу звернувся до сільської ради. Реакція? Абсолютний нуль. Схожа ситуація розгорнулася і в інших районах — ми вже писали про те, як вовки, шакали та навіть рисі окупували ліси Бердичівщини Проблема явно вийшла за межі одного села і набуває загальнодержавних масштабів.
Кандидат сільськогосподарських наук Володимир Полінкевич пояснює механіку вовчого виживання. Зимою ці звірі не впадають у сплячку, а збиваються у мобільні зграї від 7 до 12 особин. Разом вони контролюють територію радіусом до 60 кілометрів. І чим більша зграя, тим вищий ризик для свійських тварин. Цікава деталь: готуючись до холодів, вовки відкопують кротів, надкушують їх і ховають назад у землю — роблять живі «консерви» на чорний день.
Зграї ростуть. Собак стає менше. Питання лише в тому, чия відповідальність спрацює швидше — інстинкт хижака чи здоровий глузд чиновників.
