Житомир

Служив 2,5 року, пережив контузії, помер удома: чому в Андрушівці немає банера Сергію Вознюку

У Бердичеві молодша донька Сергія Вознюка може прийти на Алею пам’яті й побачити фотографію батька. У рідній Андрушівці його портрета там досі немає — хоча після смерті військового минуло понад рік. Родина не розуміє такого поділу, а міська рада пояснює все чинним рішенням виконкому.

Історію родини розповіло Суспільне Житомир. Сергій Вознюк був уродженцем Андрушівки, пішов служити у 2022 році та провів у війську близько двох з половиною років.

Алея Пам’яті. Андрушівка, Житомирщина, 11 вересня 2026 року. Суспільне Житомир/Ольга Степуренко

Його мати Галина Вознюк каже: син добровільно пішов до військкомату фактично одразу після початку повномасштабного вторгнення. За час служби, за словами жінки, він пережив дві контузії, після однієї з яких довго лікувався у різних госпіталях.

Саме під час лікування у Сергія виявили пухлину головного мозку. Дружина військового Тетяна розповіла, що згодом його стан погіршувався: він втрачав свідомість, мав судоми та проблеми з пам’яттю. Після проходження ВЛК Сергія звільнили зі служби за станом здоров’я.

За словами дружини, у висновках ВЛК було зазначено,

що захворювання виникло під час служби із захисту Батьківщини. Після звільнення Сергій прожив удома близько пів року. Він помер 4 травня 2025 року.

Родина померлого військового Сергія Вознюка (зліва направо дружина Тетяна, доньки Сергія, мати Галина). Андрушівка, Житомирщина, 11 вересня 2026 року. Фото надала Суспільному Житомир Галина Вознюк/Ольга Степуренко «У Бердичеві фото є. А чому тут — ні?»

Для родини найболючіше те, що пам’ять Сергія вшанували в іншому місті, але не там, де він народився і виріс.

На Алеї пам’яті Бердичівського району його фотографія встановлена. Родина їздить туди у пам’ятні дні, щоб покласти квіти. В Андрушівці мати Сергія чекала появи банера спочатку кілька місяців, а потім — уже більше року.

Галина Вознюк каже, що зверталася до міського голови й отримала пояснення: Сергій помер уже після звільнення зі служби і не в зоні бойових дій.

«А чому тут так — він тут народився, він тут виріс?» — запитує мати військового.

Сергій Вознюк разом із дружиною Тетяною (фото ліворуч) і на службі. Фото надала Суспільному Житомир Галина Вознюк Чому міська рада відмовляла

Міський голова Андрушівки Галина Білецька пояснила: виконком свого часу визначив правило, за яким на Алеї Героїв встановлюють банери тим військовим, щодо яких є сповіщення військової частини про загибель або смерть у зоні бойових дій.

Станом на 14 вересня на Алеї пам’яті в Андрушівці було 123 банери. Сергій Вознюк під чинні критерії не потрапив, оскільки після звільнення зі служби помер удома.

Втім, тепер у міській раді готові переглянути цей підхід. Ветеранський простір Андрушівки на прохання міськради проводить опитування серед родин військових, чиї портрети вже є на Алеї.

Опитування розпочали 8 вересня у закритій групі, де є 70 учасників. Станом на 14 вересня пропозицію встановлювати банери також померлим демобілізованим військовослужбовцям підтримали 34 людини.

Після завершення опитування питання мають винести на виконком. Тобто остаточного рішення щодо банера Сергію Вознюку поки немає.

Галина Білецька, Андрушівкий міський голова. Андрушівка, Житомирщина, 11 вересня 2026 року. Суспільне Житомир/Ольга Степуренко У Бердичівському районі підхід інший. Голова районної військової адміністрації

Олександр Хомич розповів, що на місцевій Алеї пам’яті розміщують фотографії як загиблих, так і померлих захисників із громад району — на підставі інформації від ТЦК та місцевої влади.

Для родини Вознюків це питання давно не про формальність. Вони хочуть, щоб у місті, де Сергій виріс і звідки пішов захищати Україну, його діти також мали місце, куди можна прийти й побачити фотографію батька.