Житомир

У Житомирі 270 років тому вчили складати промови й вірші — але школа не стала колегіумом

16 лис•Житомир Online

У Житомирі середини XVIII століття учнів навчали складати вірші, будувати промови й переконувати слухачів. У 1757 році в місцевій школі єзуїтів уже діяли класи граматики, синтаксису, поетики та риторики. Заклад міг розвиватися далі, однак земельна суперечка з міською владою завадила йому стати колегіумом.

Ця історія почалася 1724 року, коли в Житомирі з’явилася єзуїтська місія. Її створенню сприяв київський каштелян Казимир Стецький Спочатку єзуїти звели невеликий дерев’яний костел, а згодом розбудували цілий комплекс із житловими та навчальними приміщеннями.

Як у Житомирі вчили поезії та красномовстваУ 1751 році, за історичним нарисом Київсько-Житомирської дієцезії, місію перетворили на резиденцію та відкрили школу. У ній вивчали дисципліни, які сьогодні більше нагадують університетські гуманітарні курси.

Граматика й синтаксис давали учням основу для правильного мовлення та письма. Поетика знайомила з будовою віршованих творів і літературними зразками. Риторика навчала складати промови, добирати аргументи й переконливо висловлювати думки.

Єзуїтська система освіти широко використовувала твори античних авторів.

Учні інших колегіумів ордену вивчали латину, розбирали класичну поезію, вправлялися в усних виступах і письмових роботах. Знання перевіряли не лише відповідями вчителю, а й диспутами та обговореннями. Така освітня традиція була основою й житомирських гуманітарних студій.

Для Житомира це був один із ранніх осередків систематичної освіти. Навчання поєднувалося з релігійним вихованням, адже школою опікувався католицький чернечий орден.

Земельна суперечка, яка змінила долю школиЗміцнити місію допоміг Казимир Стецький. Він передав єзуїтам маєток Крошня, який оцінювали у 80 тисяч злотих. Ці кошти та земельні володіння мали забезпечити утримання й розвиток закладу.

Проте в 1752–1754 роках між єзуїтами та міською владою виник конфлікт через право власності на землю поблизу Крошні. За історичним нарисом Київсько-Житомирської дієцезії, суперечка істотно скоротила фінансові можливості місіонерів. Саме з нею пов’язують те, що житомирська школа так і не перетворилася на повноцінний колегіум.

Попри труднощі, єзуїти продовжували будувати. У 1751–1762 роках перебудували та розширили костел.

Згодом звели кам’яні келії, а наприкінці 1760-х — нове приміщення школи.

Більше про весь монастирський комплекс, його старі зображення та долю будівель можна дізнатися з історії єзуїтського монастиря в Житомирі

Читайте також

Історія Житомира. Таємниці Єзуїтського монастиря. ФОТО

Старі зображення монастиря, суперечливі сторінки його історії та доля будівель у центрі Житомира

Що сталося зі школою та її будівлямиУ 1773 році після ліквідації ордену єзуїтів на цих землях навчальний заклад перейшов під інше управління. Його перетворили на світську школу, яка продовжила освітню традицію міста.

У 1784 році тут навчалося вже близько 600 учнів. За історичними відомостями, викладачів було лише шестеро. У нижчих класах один учитель викладав кілька предметів, а у старших з’являлася спеціалізація за дисциплінами.

Школа проіснувала в різних організаційних формах до XIX століття. А від колишнього єзуїтського комплексу в Житомирі збереглися руїни келій на вулиці Леха Качинського, 12. Вони внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятка архітектури національного значення.

У лютому 2026 року стало відомо, що на реставрацію келій не передбачили коштів в обласному бюджеті Споруда, де колись жили люди з освітнього осередку Житомира XVIII століття, залишається руїною.

Стежте за історіями старого Житомира та його забутих будівель у Telegram, Facebook та Viber.

The post У Житомирі 270 років тому вчили складати промови й вірші — але школа не стала колегіумом first appeared on Zhitomir-OnLine.

Заклад, Доля, школа, курс

Читайте ще