Закінчився вкрай складний і невдалий для сільського господарства України 2013 рік. Минулий сезон не порадував аграріїв ні погодою, ні фінансовими результатами, хоча врожай, зібраний в 2013 році, називають рекордним.
Про це пише Інфоіндустрія.
Якщо кліматичні і погодні труднощі, а також проблеми, пов'язані з дефіцитом якісного посівного матеріалу, українські аграрії з честю пройшли, то пережити низькі ціни на продукцію в кінці 2013 року багатьом невеликим і середнім господарствам не вдалося. Сьогодні продаються корпоративні права безлічі підприємств, загибель яких ще рік тому передбачити було неможливо. Географія продажів підприємств надзвичайно широка. Навіть в одній з найбільш привабливих з логістики та клімату Київській області сьогодні на продаж виставлені корпоративні права на десятки сільськогосподарських підприємств, також продаються сушильні установки і навіть елеваторні комплекси.
Позитив 2013 криється, в першу чергу, в тому уроці, який отримали аграрії. Минулий рік навчив агрономів швидше реагувати на зміну зовнішніх факторів.
Ще одним плюсом стали високі показники врожайності основних культур.
У минулому році вони реально відображали витрати аграріїв на виробництво продукції з 1 га, адже в 2013 лімітуючими факторами були саме обсяги елементів живлення в грунті. Той, хто більше дав землі, той і отримав більше. Економічна складова - інше питання...
Традиційно, про сезоні, що закінчився журналіст Вадим Скрипник говорив з головними агрономами великих господарств України. Серед них - представник Житомирської області.
Сергій - головний агроном. Площа оброблюваної землі - 7 тис. га. ( Основні культури: жито, кукурудза).
- Ми одночасно закінчили і не закінчили збиральні роботи кукурудзи в 2013 році. Справа в тому, що в багатьох полях у нас траплялися ділянки по 10-25 га, в яких комбайни просто тонули, і ми не змогли зібрати там урожай. А після того, як комбайни йшли на інші поля, на зібраних з'являлася велика кількість сільських жителів, які збирали кукурудзу після комбайна. Природно, ми не володіємо такою кількістю охорони, щоб перешкодити незаконному прибиранню на 300 га.
Погода у нас мінлива, то плюсова, то невеликий мороз. Снігу немає і це не зовсім добре для нашого жита,
хоч і не так критично, як для пшениці.
Якщо чесно, то ті проблеми, що я назвав, дрібниця, порівняно з тим, що буде навесні. Наш інвестор відмовився фінансувати наше підприємство і виставив на продаж корпоративні права. Наскільки я знаю, ціна невисока, проте, охочих придбати нас немає, а значить, господарство може зникнути зовсім. Людей звільнили, відразу після закінчення збиральних робіт, техніка стоїть, частково поламана, частково розібрана. Але найгірше полягає в тому, що ми не знаємо шукати нам роботу або не шукати, будуть нові інвестори чи ні.
Велика проблема нашого регіону полягає в тому, що культури, які у нас добре ростуть: жито, льон, картопля - зараз ніхто не хоче вирощувати, рентабельність низька. Водночас, високорентабельним кукурудзі та соняшнику не місце в нашій зоні. Зрештою у нас, елементарно немає сушарок і елеваторних потужностей для доробки та зберігання продукції, та й трейдери не хочуть купувати зерно так далеко від портів.
Так що, не знаю, які вісті принесе нам блакитна конячка. Сподіваюся, що все буде добре.
