Житомирський активіст Юрій Жуковський взявся за відновлення стадіону «Спартак». Вже помітні результати
Відсутність фінансування спортивних об’єктів – тема, якою десятиліттями як ширмою, чиновники та політикани прикривали свою бездіяльність. Зрозумівши, що від держави годі чекати порятунку, житомирський активіст Юрій Жуковський самотужки розробив стратегію відновлення стадіону «Спартак» та, заручившись допомогою друзів, почав її втілювати у життя. А тиждень тому Юрій став заступником директора з господарсько-фінансової частині ДЮСШ "Полісся", що дало йому більше повноважень, а разом із тим і можливостей. Вже видно й перші результати роботи, яка кипить чи не цілодобово: фарбують, ремонтують, прибирають… Дивишся на усе це і виникає питання: а чому цього ніхто не робив раніше?
У планах Юрія Жуковського на базі стадіону зробити комплекс спортивно-сімейного відпочинку, а поки що він разом із колективом взявся за наведення порядку та ремонт того, що залишилося від «попередників». Про це та інше - наша коротенька розмова.
- Юрію, що спонукало взятися за таку непросту справу?
- Після Революції Гідності, розчарувавшись у тому, що ми не отримали бажаних змін, почав активно займатися спортом. Найближче, що було до мого дому – це «Спартак». Я приходив сюди щодня і бачив, що бажаючих займатися на стадіоні є багато, але можливості його обмежені. Почав задумуватися, як розширювати функціонал стадіону, і зробити його не просто стадіоном чи місцем де є три поля, а комплексом сімейного та спортивного відпочинку. Розробив концепцію зонування, яка потребує мінімум вкладень, але максимально розширює функціонал і робить місце комфортним. Урни, освітлення, вбиральні, полив футбольного поля, нова трибуна; зони для зайняття тенісом, воркаутом, волейболом, екстремальними видами спорту; дитячий майданчик – все це передбачав мій план. Власне, спираючись на свій досвід у менеджерській сфері і орієнтуючись на ті недоліки, які я як звичайний житомирянин міг побачити, розробив план і почав пропонувати його керівникам області.
На схемі показано секторальне зонування. Сьогодні використовується тільки 1,2,3 і частково 5 сектор. Тобто ефективність використання 3,
5 з 12 - це лише 30%.
- У тебе повірили і наділили повноваженнями. За що ти взявся в першу чергу, прийшовши на цю посаду?
- Перше, що зробив - повісив Прапор над стадіоном (сміється).
«Спартак» - це не просто комплекс, а й школа в якій навчається 560 дітей. Штат – 43 людини. Перший тиждень я займався моніторингом, вивчав усе, щоб зрозуміти, що роблять тут 43 людини і чому в такому стані база… Дивився, де є недопрацювання, що з бюджетами робиться. Провів інвентаризацію складу.
На другий тиждень своєї роботи я розписав план завдань для технічних працівників. Разом почали наводити благоустрій та порядок. Адже тут справжній смітник. Все настільки запущено, що просто страшно на це дивитися.
З наступного понеділка ми проведемо інспекцію та відновлення огорожі. Об’єкт зробимо режимним. На ніч стадіон закриватиметься та буде ставитися на пультову охорону. На будь-яке проникнення: може хто захоче тут випити, закусити чи покурити – буде реагувати сторож, а в гіршому випадку - викликатиметься охорона. Річ у тім, що ми серйозно взялися за відновлення стадіону, сюди вкладаються і праця,
і гроші. Тому потрібно берегти все це.
- А багато коштів потрібно на втілення твоєї візії? Ти розраховуєш на якісь інвестиції, спонсорську допомогу?
- Я сподіваюся на допомогу друзів і небайдужих житомирян. А спонсорську допомогу треба шукати. Стадіон обласний, тому зрозуміло, що обласна влада повинна допомагати. Але потрібно розуміти й те, що він знаходиться у центрі Житомира і тут займаються житомиряни. Сюди не їдуть займатися з Новограда-Волинського чи Радомишля. Тому я вірю, що ми разом із житомирянами зможемо зробити спортивний комплекс, яким будемо пишатися.
Що стосується коштів. Моє стратегічне завдання – це водопостачання для поливу поля. Основне поле бережуть, бо швидко витоптується трава без поливу. Тому переважно займаються на запасному, на якому дітям та тренерам приходиться дихати пилюкою. Полив вирішить цю проблему. Крім того, ми зможемо здавати його в оренду клубам та командам. Для цього необхідно на території зробити свердловину. Адже, тарифи на послуги центрального водопостачання - 5 грн. куб.м. А нам потрібно 200 кубів, що потягне 10 тис грн.
на місяць, яких ми не маємо. Тому вже почали складати кошторис і на цьому тижні будемо знати скільки обійдеться свердловина. Будемо шукати спонсорів, просити владу. За три місяці відіб’ємо цю інвестицію на всі наступні роки.
Дуже важливо зробити освітлення. На сьогодні, комплекс освітлює суміжна територія та один ліхтар. В осінньо–зимовий період житомиряни після роботи приходять на пробіжку і біжать наосліп.
Комплекс повинен бути облаштованний урнами для сміття в кожному секторі. Займатись в "гадюшнику" аж ніяк не відповідає нормальному баченню активного відпочинку. На сьогодні ми маємо одну урну…
- Що передбачає ідея комплексу спортивно-сімейного відпочинку?
- Комплекс потребує розширення спортивних напрямків, які доступні кожному і мають спортивну складову. Видами спорту, які наповнять комплекс повинні стати: Волейбол, Баскетбол, Бадмінтон, Тренажерний сектор, WorkОut («турнік зона»), Теніс, екстремальні види спорту, дитячий спортивний майданчик. Окремі малі зони повинні бути для фітнеса та йоги. Власне, кожна людина, яка сюди прийде, знайде заняття для себе.
Наприклад, на сьогоднішній день «турнікзона» функціональна на 30%. Коли сюди приходять жінки та дівчата, вони не мають на чому займатися. Ми можемо виправити це з мінімальними затратами. За моїми підрахунками, для багатофункціональної площадки потрібно 50 тисяч гривень, бадмінтон потребує – 1000 грн., дитячий майданчик – 20 тис. грн. У нас для нього є й штучне покриття. Для баскетбольної площадки із старих запасів у нас є щити і кільця. Вартість тенісного корту - 25 тис. доларів. З цього приводу я маю окрему цікаву пропозицію для людей, які у нас в місті серйозно займаються тенісом.
- За два тижні вдалося зробити чимало. Звідки кошти?
- Я спробував об’єднати зусилля: мої, колективу, друзів, громадських активістів. Днями влаштували на території весняну толоку. У соціальних мережах попросив про допомогу і люди відгукнулися.
Активісти з «ДемАльянсу» приїхали із бензопилою та допомагали вирізати чагарники. Знайомі привезли бензин, фарбу…Звісно, щоб довести все це до логічного завершення у нас є чимало нагальних потреб. Потрібно багато фарби, бо паркан почав гнити, крім того є потреба у дошках, щоб відновити трибуну, сітка рабиця, кошти для освітлення та свердловини, пальне.
- Влада обіцяє допомогти?
- Влада поки спостерігає…на скільки ми здамо норматив на витривалість.
