Командир розвідувального взводу 90-го окремого батальйону Володимир Костів добровольцем пішов воювати на Схід. 20 січня під час виконання бойового завдання разом із побратимами потрапив у полон до ворога.
«Ми потрапили в саме пекло. Нас було десятеро. Саме в той день загинули четверо побратимів з мого взводу. Те, що ми залишились живими, – це чудо. Коли проти нас поїхали танк, БТРи та БМП, шансів на порятунок вже не було. Був обстріл, контузія, прийшли до тями вже в полоні. Там я пробув 77 днів з 20 січня по 6 квітня», - говорить військовий.
Усі 77 днів їх разом з іншими полоненими тримали в приміщенні колишньої будівлі Донецького СБУ. Жили в підвалі архіву, на полицях, де тримали папки з особовими справами колишні працівники СБУ.
Володимир Костів був серед тих полонених, яких вели під час параду в Донецьку.
«Спочатку містом повели командира батальйону. А потім усіх полонених, яких захопили в Донецькому аеропорту, в тому числі – і мене. Виходити на парад змушували всіх, хто міг ходити, навіть поранених, хоча згідно з положеннями Женевської конвенції, це є не припустимим»,
- говорить він.
Також боєць розповів, що тоді до них часто приїжджали знімальні групи з російського телебачення, які хотіли взяти у наших військових інтерв’ю:
«Запитували про наше ставлення до загибелі мирного населення. Про те на провокації з їхнього боку ми не піддавалися».
Зі слів Володимира, ставлення до полонених у бойовиків здебільшого було негативним. Проте траплялися й такі, з якими можна було спілкуватися.
«Були випадки, що навіть давали можливість зробити телефонний дзвінок рідним,– згадує чоловік. – У полоні дуже важко було психологічно. Щодня прокидаючись, не знаєш, що буде з тобою далі. Єдиною надією та підтримкою була думка про родину та розуміння того, що вдома вони на мене чекають. Мама до цього часу не знає, що я був у полоні. Дружина з дитиною говорили їй, що я на полігоні».
Вижити полоненим допомагали також і волонтери, котрі передавали їм медикаменти та харчі.
Володимира звільнили з полону 6 квітня. Але він каже, що досі в приміщенні колишнього управління СБУ міста Донецька перебуває 44 полонених, серед яких є й цивільні.
"Це несправедлива війна і я її не підтримую. Проте пішов добровольцем до Збройних Сил України для того, щоб захищати свою Батьківщину", - підсумував військовий.
