Жителям міста Житомир та Житомирського району добре відоме приміське село Довжик, що розташоване на виїзді з обласного центру у сторону Н.-Волинського. Донедавна цей населений пункт належав до Кам'янської сільради, а вже другий рік він підпорядкований Оліївській сільраді. Як це позначилося на житті довжикців, і які на них очікують перспективи - про це нещодавно відбулася розмова кореспондента газети "Сільське життя" із заступником Оліївського сільського голови Валерієм Петруком та депутатом Оліївської сільради від виборчого округу № 15 Геннадієм Галіцьким. -Геннадію Івановичу, чим живе зараз приміське село Довжик, яке донедавна відносилося до Кам'янської сільради, а тепер - до Оліївської? Г.Галіцький: -Відразу варто зазначити, що з утворенням Оліївської ОТГ наше село Довжик отримало новий поштовх свого розвитку. Якщо зупинитися на ключових питаннях життя нашої громади, то можна сказати те, що до відсторонення від посади колишнього сільського голови М.Скока було дуже складно щось вирішувати. Він одноособово вирішував - дати комусь кошти чи ні. Активність самих депутатів була зведена до мінімуму.
Існувала автократична система, коли всі ходять і просять, а один все вирішує. Зараз роботу Оліївської сільради перелаштовано на новий лад, коли всі питання розподілення коштів вирішуються колегіально, і це вже дає позитивні результати. Якщо ми візьмемо, наприклад, стан доріг у Довжику, то тут ситуація значно покращилася. Лише минулого року тут відремонтовано дороги на семи вулицях. І якби не проблеми з тендерними торгами, коли деякі фірми, вигравши тендер, затим відмовлялися від своїх пропозицій, то зроблено було б значно більше. Щоб позбутися цього негативного явища, що заважає нормальній роботі, ми пішли на те, що замовляємо роботи на дотендерну суму (до півтора мільйона гривень), розбиваючи необхідні ремонтні роботи на певні ділянки. Зараз вже приємно бачити, що на заасфальтованих вулицях вже оживає життя: діти їздять на самокатах, велосипедах, скейтбордах, молоді мами прогулюються з колясками. А те, що вже заасфальтовано прилісову вулицю Богунську, і там пожвавився автомобільний та пішохідний рух, призвело до того, що у лісову смугу значно зменшилося скидання рідких побутових відходів (РПВ)
з відповідними запахами. До речі, утилізація РПВ - одна з гострих проблем Довжика, оскільки каналізаційна мережа у селі відсутня. Для цього, на мою думку, потрібно буде за кошти бюджету сільради придбати асенізаторський автомобіль і організувати вивіз РПВ з Довжика та інших сіл громади. Причому й вартість цієї послуги має бути значно меншою від тієї, що існує зараз у 250 грн. за рейс. Також актуальним для нашого села є й питання утилізації твердих побутових відходів (ТПВ) - тобто сміття. Це видно по тому, що навколишній ліс засмічений пластиком, склом, папером, будівельним непотребом та ін. Все це створює жахливий вигляд. Вирішенням цієї проблеми я займаюся особисто. Спільно з громадськістю ми вже обговорили місця для розміщення дванадцяти бетонованих майданчиків з накриттям та огорожею для розміщення контейнерів для сміття - від двох до чотирьох на кожному місці. Все буде внесено до програми розвитку громади і вже ведуться переговори з цього приводу з житомирським КАТП-0628, яке спеціалізується саме на вивозі ТПВ. Зараз ми розробляємо і відповідну ціну для населення,
тому що, згідно закону, сільський бюджет не може взяти на себе ці витрати. З місцевими жителями буде заключено договір і кожному буде приходити платіжка за надані послуги, як за газ та електроенергію. Таким чином ми подолаємо негативний вплив нашої життєдіяльності на навколишнє середовище. Я розмовляв з людьми і вони погоджуються на такий варіант. Впевнений, що організація раз на рік "суботників", коли управлінці сільради чи старостату збирають сміття за місцевих жителів, має піти у минуле. Цю проблему потрібно вирішувати кардинально. Та й інформаційно з населенням потрібно працювати значно краще. Люди мають отримувати повідомлення про рішення влади та іншу інформацію вчасно, щоб належним чином реагувати на них і брати активну участь у житті села. З цією метою я вніс пропозицію виготовити інформаційні стенди, які найближчим часом з'являться у найбільш пожвавлених місцях. Там розміщуватиметься й офіційна інформація, і приватні оголошення, які зараз розклеюються де завгодно, іноді завдаючи шкоди різним будівлям. До речі, такі ж інформаційні стенди будуть розміщені й у всіх селах Оліївської сільради.
Також, для профілактики злочинності та підвищення дисциплінованості місцевого люду, вважаю за необхідне встановлення в селах громади відеоспостереження. Це особисто моя ініціатива і я є відповідальним за її впровадження в життя. Цей процес вже розпочався з Кам'янки. Він включає і розробку проектно-кошторисної документації (ПКД), і її експертизу, і погодження з РЕМом, і закупівлю обладнання, і його встановлення, і експлуатацію. Впевнений це значно зменшить бажання деяких мешканців пиячити у громадських місцях, красти у будинках чи громадських будівлях, незаконно вирубувати ліс, викидати сміття, вчиняти інші протиправні дії. Десь вже за місяць такий відеонагляд має з'явитися й у Довжику. Це питання стало ще більш актуальним після нещодавнього пограбування клубу, звідки вкрадено всі ноутбуки. Також настала пора більш серйозно поставитися до медичного обслуговування мешканців села. Існуючий фельдшерсько-акушерський пункт розміщується у колишньому житловому будинку і вже не відповідає сучасним вимогам медицини. Гадаю, що вирішувати це питання ми маємо також кардинально.
На території села є чимало об'єктів незавершеного будівництва, в тому числі й у центрі села, двоповерхові, які можна реконструювати під новий об'єкт медичного обслуговування населення. Скоріш за все, ми внесемо цю позицію до плану соціально-економічного розвитку села на наступний рік. Також необхідно зазначити, що такий населений пункт, як Довжик, не має свого дитячого садка. І його поява є мрією всіх селян. І хоча вільної землі у нас немає, цю проблему також можна вирішити. Є пропозиція щодо переобладнання школи громадської організації "Синергія" саме під заклад дошкільної освіти. Це велике приміщення по вулиці Богунській в ідеальному стані, з харчоблоком, зі спальнями на кожному поверсі, з ігровими майданчиками, з асфальтованим під'їздом та чистим лісовим повітрям. Зараз розглядається питання про викуп цієї будівлі сільською радою і переобладнання його під дитсадок з відвідуванням до 60 діток. До того ж, це ще й додаткові робочі місця для довжикців. Тобто це питання поступово вирішується і, впевнений, що згодом ми його вирішим. А от з будівництвом школи найближчим часом питання більш складне.
Тим більше, що зараз вирішується питання побудови опорної школи Оліївської сільради біля заводу "Кромберг". Освітлення у селі встановлено скрізь. Давньою проблемою Довжика залишається водовідведення. Особливо весною, коли підтоплюється частина домоволодінь. На моєму окрузі - по вулицях Відродження та Лісовій - вже цього року ми маємо закінчити виготовлення відповідних проектів. Зараз тут ми зіткнулися з іншою проблемою - через відтік кадрів за кордон неможливо знайти спеціалізоване підприємство, що займається реалізацією робіт з водовідведення. Побачимо, як доведеться виходити з цього положення. Також актуальним для нашого села є створення нормального культурного центру, оскільки будівля клубу, де розміщується й бібліотека, замала для такого села. У нас є вже пропозиція щодо двоповерхової будівлі площею 500 квадратних метрів із земельною ділянкою у 0,23 гектара за адресою вулиця Нескорених, 22, куди ми й маємо намір згодом перенести клуб, бібліотеку, а якщо не вирішиться питання з ФАПом, то його також є там де розмістити, як і аптеку. Ми його огородимо,
встановимо відеонагляд, зробимо всю інфраструктуру, і це стане дійсно культурним центром села. А з будівлі нинішнього клубу ми хочемо зробити спортивний комплекс з добудовами та розширенням ігрових майданчиків для футболу, волейболу та ін. -Валерію Митрофановичу, а те про що йдеться мова, вже узгоджено з фінансовими можливостями бюджету Оліївської сільради? В.Петрук: -Так. Фінансових ресурсів нашої громади досить для втілення цих задумів у життя. Г.Галіцький: - Ще варто зазначити, що у нинішніх реаліях діяльності Оліївської сільради, якщо хтось проявляє ініціативу, а також береться її реалізовувати, то депутатський корпус цьому завжди сприяє. Я у цьому переконався, а тому роблю все можливе для покращення життя земляків. Я навіть переконаний, що якщо б до цих пір залишався на посаді колишній голова, то ми й п'ятої частини від цього не зробили б. Оскільки донедавна була незрозумілою практика, коли, замість того, щоб вкладати кошти у вирішення проблем людей, значна частина бюджетних коштів вкладалася на депозит і фактично працювала на банк, а не на людей.
Також хочу сказати, що важливим для життєдіяльності села Довжик є й відносини громади з підприємствами, що розташовуються на його території. Це і завод з виробництва будівельних сумішей "Аскона-Південь", і каменеобробні підприємства, й інші. Тут актуальним є питання екології повітря, відходів виробництва тощо. Їх також необхідно більш активно залучати до вирішення проблем села. Зокрема, що стосується заводу "Аскона-Південь", то після роботи нашої спільної комісії, на підприємстві встановлено додаткові очисні споруди, що покращило екологічну ситуацію навколо нього, з ним ми заключили договір на фінансування ремонту центральної дороги села. Як відомо, вона не знаходиться на балансі сільради, а тому фінансувати її ремонт ми не можемо. А завод, як небюджетне підприємство - може. Тому ми прийшли до такого компромісу. До того ж, варто враховувати, що завод платить і податки до сільського бюджету, і забезпечує довжикців робочими місцями. -Зрозуміло. Геннадію Івановичу, Оліївська ОТГ останні місяці не сходила зі скандальної хроніки через події, пов'язані з достроковим припиненням повноважень сільського голови.
Ви, як депутат, були безпосередньо причетні до цього процесу. Розкажіть про нього більш детально. Г.Галіцький: -Відсторонення колишнього сільського голови Михайла Скока відбулося на сесії Оліївської сільради 30 листопада минулого року. Про основні причини цього я вже говорив. Після цього М.Скок подав позов до адміністративного суду щодо скасування рішення про дострокове припинення його повноважень, поновлення на роботі та стягнення зарплати за час вимушеного прогулу. Розглянувши цей позов, Житомирський окружний адміністративний суд днями виніс рішення - у задоволенні позову М.Скока відмовити повністю. Цікаво, що у своєму рішенні суд зазначив, що "депутати сільської ради при прийнятті рішення про висловлення недовіри та дострокове припинення повноважень голови сільської ради діяли в інтересах громади на підставі та у межах наданих повноважень. Звичайно, М.Скок ще може подати апеляцію на це рішення, проте я не бачу перспектив у його справі й там. -Наскільки я знаю, водночас відбулися й судові процеси стосовно відкликання шістьох депутатів Оліївської сільради за рішенням сільської виборчої комісії?
В.Петрук: - Так. Відбулися судові засідання й стосовно шістьох депутатів нашої сільради. Чотирьом з них вже повернуто статус депутатів через повторні вибори. А щодо інших двох судом рішення СВК визнано неправомірним, але ще можливий розгляд в апеляційній інстанції. Якщо ж і апеляційний суд винесе таке ж рішення, то нас очікує правовий колапс: після рішення СВК були призначені дострокові вибори, на яких обрано два нових депутата. І якщо за рішенням суду буде поновлено два відсторонених депутата, то у нас у раді з'явиться два "лишніх" депутата, оскільки за законом нас має бути лише двадцять шість. І як потрібно буде виходити з тієї ситуації - незрозуміло, бо у законодавстві не прописана дана процедура. В усякому разі така невизначена ситуація не заважає нам працювати злагоджено і ефективно. -І все ж, оліївська громада зараз не має сільського голови. Чи будуть його вибори? П.Петрук: -Згідно законодавства ми ще в грудні подали звернення до ЦВК з проханням призначити такі вибори. Але ЦВК їх не призначила - мабуть, через зайнятість виборами президента. Та й встановлені терміни вже минули. Скоріш за все, до місцевих виборів наступного року у нас обов'язки сільського голови буде виконувати секретар сільради Тетяна Курінна. -Дякую за розмову. Сергій Юрченко
