Сергій Грабарчук до 2014 року був успішним підприємцем, мав чудове хобі – пілотування маленьких літаків, але з початком агресії став волонтером та учасником найбільшої добровольчої медичної місії «Першого добровольчого мобільного шпиталю ім. Миколи Пирогова».
Сотні медиків пройшли через це медичне братство, тисячі евакуйованих бійців та врятованих життів з найгарячіших точок війни. Сергій лише ненадовго приїхав до дому, до родини, і вже незабаром мав знову повертатись на фронт.
Останні роки вони жили в збудованому на місці дідового обійсця будинку в затишному селі Озадівка на Бердичівщині. Тут діти ходили в школу, тут їх знали і любили всі односельці.
Тож звістка про страшну трагедію сколихнула вчора все село. О четвертій годині ранку в ніч з суботи на неділю в будинку спалахнула пожежа. Напередодні Сергій поставив в кімнаті додаткову буржуйку та вивів її в камін.
Сім’я спала на другому поверсі, але прокинулась від сильного диму. Жінка з сином стрибнули з балкону на автівку, а чоловік кинувся шукати доньку…
Досить швидко прибулі рятувальники відшукали загиблих батька і доньку в різних частинах будинку.
Соцмережі вчора наповнились словами співчуття і скорботи, а на сторінці шпиталю опублікували відеоінтерв’ю Сергія Грабарчука, яке він давав зовсім недавно
