В приміщенні бібліотеки 13 квітня відбулась презентація книги «Захисники, які ступили за межу життя». Ця книга про полеглих воїнів 26 бригади, які загинули у російсько-українській війні в 2014-2015 роках, а під час презентації Олег Калашніков поділився спогадами, як з’явилася сама книга. «Жінки мають таку хворобу - йдуть в декрет. Саме так я став прес-офіцером», - пожартував Олег. Згодом знайшлася товариш по духу - Олена Рикаль, яка підтримала його ідею і розпочалась їх мандрівка довжиною в книгу, а Благодійний фонд «АРТА 4.5.0» та його засновниця Уляна Коруц допомогли надрукуватися.
Збір матеріалу тривав дуже довго, цілих 6 років та і сама книга могла вийти раніше, бо попередньо наприкінці лютого 2022 року мало бути засідання, де б могли профінансувати її друк. Автор розповів, що попередня книга пам’яті була дуже сухенька, тому в них виникла задумка показати, якою була кожна людина за життя, ким вона була, що вона переживала та які в неї були недоліки без будь-якої ідеалізації.
Олена Рикаль розповіла, що вони мали лише сухі дані і їхньою метою було розширити ту графу,
де вказаний родич до декількох контактів та дізнатися більше про загиблих. Хтось любив природу, хтось був спортсменом і це було важливо. Так розпочалась кропітка праця з пошуку людей, які можуть сказати щось про людину. Телефонували в сільські ради, а через вчителів шукали однокласників та друзів.
«Втрата залишає не лише рубці, але і відкриті рани»,- поділилась Олена. Не всі готові по сьогоднішній день говорити, про втрату, а змусити людей відкритись - це велика психологічна праця. Олена розповіла, що найважче було, коли вони особисто відвідували та вшановували пам’ять покладанням квітів та відвідуванням могил. Олена продовжила: «Дивишся вже в кам‘яні очі, і розумієш він не має залишитися кам’яною брилою. Він був прекрасним сином, батьком, чоловіком, але обрав свій шлях воїна. Всі говорять, що минув рік від початку війни, але насправді вона розпочалась декілька століть тому, а відновилась у 2014 році».
Висловилась і Ольга Калина, тітка загиблого Василя Малянівського: «Наш Вася в 2014 році пішов на фронт саме з 26 бригадою. Вони були без зброї, без досвіду і вже на місці всьому вчились. Його побратими були поряд, коли він загинув, вони намагались його врятувати, саме вони приїхали провести в останній путь та намагаються щороку приїхати на могилу Васі». Ольга розповіла, що вона і сама написала про свого племінника цілу збірку віршів, в якій описала кожен етап його життя.
Олег Калашніков наголосив, що ці збірки не будуть продаватися, а знайти їх можна буде в школах, інститутах та бібліотеках. Наша бібліотека отримала 10 примірників і кожна родина отримає 5 екземплярів. Дуже символічно те, що ця презентація відбулась у чистий четвер, а ті сльози, які сьогодні лились з очей рідних полеглих воїнів неодмінно очистить їх душі від страждань.
Перемогу здобувають не супергерої...
