Із 54-річним Олексієм Запольським люди прощалися, стоячи на колінах. Чоловік до війни працював у структурах МВС, після цього займався будівництвом. Із перших днів повномасштабного вторгнення він добровольцем пішов до війська. Служив на кордоні з Білоруссю, а у квітні перевівся на схід України.
"Він був дуже порядною людиною, ось подивіться, скільки людей приїхали попрощатися – і з його села, і з Києва. Він ніколи в житті не проходив повз чужу біду, завжди допоможе. Він був душею компанії, його просто всі любили, таких людей вкрай мало. Він сам був будівельником, причому дуже хорошим будівельником", – говорить друг Віктор.
"Це брат, друг, побратим. Там, де він – там сонце. Він з перших днів війни пішов воювати добровольцем", – каже брат Олександр.
Загинув Олексій Запольський четвертого червня.
29-річний Михайло Дмитрук пішов до війська на початку 2023 року та служив у одній із механізованих бригад Збройних Сил України. Чоловік народився та виріс у Житомирі, працював у будівельній галузі.
"Він – справжній воїн, він добровільно пішов захищати нас, нашу Україну. Дякуючи таким хлопцям,
як він, ми зараз у Житомирі живемо у спокої. Він був дуже доброю людиною, я його з дитинства знав. Він вже на передовій надумався зробити пропозицію своїй дівчині, але не встиг, на жаль", – говорить друг Андрій.
Загинув Михайло Дмитрук сьомого червня.
38-річний Сергій Петров народився та виріс у селищі Новогуйвинське на Житомирщині. Працював на "Укрзалізниці", після чого займався бізнесом. У 2016 році чоловік долучився до війська та воював у зоні проведення АТО.
"Це була дуже добра людина, дуже життєрадісна, – каже родичка Жанна. – Він дуже любив Україну, був справжнім патріотом. Він поїхав, аби допомогти хлопцям на запорізький напрямок. Це була дуже гарна людина".
Загинув Сергій Петров сьомого червня, у нього залишилися мати, дружина та двоє дітей.
Вічна слава та світла пам'ять нашим Героям.
