В Україні хочуть створити нове бюро для розслідування аварій на транспорті: що пропонує законопроєкт і в чому ризики

Уряд пропонує створити Національне бюро розслідувань аварійних подій на транспорті — окрему державну експертну установу, яка займатиметься технічним розслідуванням аварій на більшості видів транспорту. Відповідний законопроєкт№13674 зареєстрований у серпні 2025 року, передає «Комерсант Український»

Документ має на меті підвищити безпеку перевезень, але вже зараз викликає запитання щодо дублювання повноважень із правоохоронними органами.

Що саме пропонують створитиЗгідно з законопроєктом, Бюро буде постійно діючою державною спеціалізованою експертною установою, яку утворює Кабінет міністрів.

Його головна функція — технічне розслідування аварій, а не встановлення вини чи відповідальності. Розслідування декларується як незалежне від кримінальних або адміністративних проваджень і спрямоване винятково на запобігання подібним подіям у майбутньому.

Які події розслідуватиме БюроПроєкт закону охоплює майже всі цивільні види транспорту, з винятками:

• автомобільний (крім військових ТЗ),
• міський електричний (крім метро),
• залізничний,
• морський та внутрішній водний (крім суден під військово-морським прапором),
• авіаційний (крім державних і військових повітряних суден).

Бюро матиме повноваження класифікувати аварії,

вести їх облік та аналізувати причини виникнення.

Як відбуватиметься розслідуванняПро аварійну подію зможе повідомити будь-яка особа, а визначені суб’єкти — органи влади, бізнес, власники транспорту — будуть зобов’язані зробити це не пізніше однієї години після інциденту.

Після отримання інформації Бюро протягом 24 годин має:

• провести попередню класифікацію події;
• ухвалити рішення про початок або відмову від розслідування.

За підсумками готується звіт, що міститиме фактичні дані, аналіз, висновки, причини аварії та рекомендації з безпеки. Визначення вини або відповідальності у звіті прямо заборонене.

Широкі повноваження і головна точка конфліктуЗаконопроєкт наділяє Бюро значними правами:

• безперешкодний доступ до місця аварії;
• вилучення транспортних засобів, документів і речей;
• фото- та відеофіксацію;
• опитування причетних осіб;
• ініціювання експертиз, аутопсій, залучення іноземних фахівців;
• обмеження доступу сторонніх до місця події;
• надання обов’язкових до розгляду рекомендацій.

Саме ці норми є найбільш дискусійними. Критики звертають увагу, що за фактом вони дуже близькі до процесуальних дій слідчих органів,

передбачених Кримінальним процесуальним кодексом.

При цьому Бюро не є органом досудового розслідування, а законопроєкт не визначає чіткої пріоритетності між технічним розслідуванням і кримінальним провадженням. Це створює ризик конфлікту повноважень та ускладнення роботи слідства.

Хто працюватиме в БюроКерівництво та персонал підбираються за жорсткими критеріями:

• директор і заступники — громадяни України від 35 років;
• щонайменше 10 років досвіду в транспортній сфері;
• мінімум 5 років керівного стажу в держорганах;
• володіння державною мовою та однією з офіційних мов Ради Європи.

Усі працівники прийматимуться виключно за конкурсом, проходитимуть регулярне підвищення кваліфікації, зокрема за кордоном. Ті, хто не підтвердить професійну компетентність, підлягатимуть звільненню.

Чому цей закон з’явився саме заразНаразі в Україні немає окремого закону, який комплексно регулює діяльність незалежного органу з технічного розслідування транспортних аварій.

У вересні 2023 року уряд уже намагався вирішити це питання — функції розслідування було покладено на колишнє бюро з авіаційних подій, яке перейменували на Національне бюро розслідувань на транспорті. Однак це рішення ухвалили в межах урядових повноважень, без окремого закону.

Новий законопроєкт фактично інституціоналізує цю модель, але водночас значно розширює повноваження органу.

Документ ще має пройти розгляд у парламенті.