Логотип на капоті сучасного автомобіля вже не завжди говорить про походження його технологій. Європейські автовиробники дедалі активніше співпрацюють із китайськими компаніями та використовують їхні платформи, електричні технології й окремі компоненти. Водночас така співпраця буває різною – від спільної розробки до прямого ліцензування китайської архітектури.
Наприклад, Volvo XC40 і Polestar 2 використовують архітектуру CMA, яку спільно розробили Volvo та Geely. Тому називати її виключно “китайською платформою” було б неправильно. Інший приклад – електромобілі MINI Cooper та Aceman. Їх створюють у межах спільного підприємства BMW Group і Great Wall Motor, а Aceman виробляють у Китаї разом із силовою установкою та батареєю.
Ще помітніша китайська складова у Mazda6e. Автомобіль створювали разом із Changan: китайська компанія надала технології електрифікації та системи “розумного” салону, а Mazda займалася дизайном, налаштуванням шасі та поведінкою автомобіля. У цьому випадку китайські технології стали технічною основою проєкту.
Схожий підхід використовують JLR і KGM. Новий Freelander створюється на електрифікованій архітектурі Chery, тоді як KGM отримала від китайського виробника ліцензію на платформу для майбутніх кросоверів. Stellantis також планує використовувати компоненти екосистеми Leapmotor у новому електричному Opel, але пряме використання платформи Leapmotor B10 поки офіційно не підтверджене.
У результаті сучасні автомобілі вже складно просто поділити на “європейські” та “китайські”. Один бренд може самостійно створювати дизайн і налаштування машини, але використовувати китайську платформу, електроніку, батареї або інші компоненти. Тому під час вибору автомобіля варто звертати увагу не лише на емблему, а й на його реальну технічну основу.
