104 роки виповнилось від дня, коли юні патріоти з числа київських студентів та гімназистів стали на захист України проти вторгнення російськ-більшовицьких орд і поклали на вівтар свободи свої молоді життя…
29 січня 1918 року під залізничною станцією Крути відбувся нерівний бій українських солдат з російськими загарбниками.
Більшовицький набрід з російських «революційних солдат і балтійських матросів», загальною чисельністю 3000 – 4 800 на чолі з генералом Муравйовим сунули у напрямку Києва. Мета – задушити щойно проголошену Українську народну республіку не допустити участі делегації УНР у переговорах у Брестейську (нині м. Брест, Білорусь).
На перешкоді загартованій у боях армії мародерів під командуванням Муравйова (у істориків є привід вважати, що командувач загарбників був ін’єкційним наркозалежним) стала залога українських вояків загальною чисельністю до 800 солдат. Понад 200 з них – необстріляні студенти і гімназисти, багатьом з яких на момент бою ще не виповнилось і 18 років.
У розпорядженні російських зайд був бронепоїзд і артилерія. Українських вояків підтримувала одна артилерійська батарея.
В ході бою, що тривав з ранку до пізнього вечора, армія інтервентів, втративши близько 300 осіб живої сили, змушена була зупинитись. Втрати української сторони склади до 100 вояків, близько 37 з них – студенти і гімназисти.
Найтрагфчнішою сторінкою історії бою під Крутами стали катування та розстріл однієї студентської роти із 27 юнаків. Рота забезпечувала бойове прикриття при організованому відступі українських солдат з бойових позицій. Тож покидаючи поле бою останніми, у темряві хлопці, переплутавши вогні потягу з вогнями станції, випадково потрапили на станцію, на той момент захоплену ворогом.
Російські загарбники, розлютовані великими втратами, дізнавшись, що їх віддухопелив загін дітлахів, оскаженіли. Полонених, після катувань розстріляли…
Внаслідок злагоджених дій українських військових на кілька днів вдалось зупинити наступ російських окупантів. Цього часу вистачило для евакуації уряду УНР до Жмеринки. А під час береговорів у Берестейську українська делегація добилась міжнародного визнання незалежності УНР.
Події бою, що став легендарним, лягли в основу відомої нової української кінострічки.
Серед учасників легендарного бою були і черкащани.
– На сьогодні вдалося встановити відомості про п’ятьох уродженців нашого краю, які брали участь у бою під Крутами. Серед них: Іван Шарий із с. Вереміївка (нині – Чорнобаївського району) – автор перших опублікованих спогадів про Крутянську подію; Олександр Попович із Золотоноші – фундатор «Пласту» в Києві, під Крутами – командир помічного студентського куреня Січових Стрільців; Валентин Отамановський із с. Яблунівка (нині – Смілянського району) – зв’язковий командувач українськими військами під Крутами Аверкія Гончаренка, майбутній історик, один із фундаторів міської історії в Україні; Юхим Тригуб із с. Свинарка (нині – Петропавлівка Городищенського району). Щоправда, участь останнього науковцями ставиться під сумнів через брак точних відомостей, – вважає аспірант Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, член Національної спілки краєзнавців України Олексій Компанієць, який дослідив участь черкащан у бою під Крутами.
Запис П’ятеро черкащан взяли участь у легендарному бою під Крутами спершу з'явиться на Сіті ньюc | City News | Черкаський портал новин | Новини Черкас.