Ми вже писали про стартап підприємця Руслана Даценка який за підтримки Володимира Мовчана, в квітні почав виробництво медичних бандажів. Вони є копією ізраїльських та виконують кровоспинну і фіксуючу функцію. Ці бинти просто незамінні, коли треба зупинити венозну кровотечу, також можна використати як пов’язку на голову, верхню чи нижню кінцівки. Парамедики та військові лікарі кажуть, що такий бинт в аптечці дає більше шансів вижити.

Щоб забезпечити потреби у бинтах на передовій, підприємець збільшив виробництво до 1000 шт. в тиждень. У моменти, коли йому критично бракувало фінансів, його підтримувала веб-спільнота, членом якої він є. Руслан руки не опускає, бо розуміє, що робить дуже важливу справу.

Друкувати необхідні пластикові елементи на 3-D принтерах йому допомагають колеги з усієї України. До роботи залучили також більше пів сотні швачок з Тального та навколишніх сіл – Здобутка, Майданецького, Гордашівки, Мошурова, Кривих Колін. Дехто з них, як от Андрій з Гордашівки зі своєю дружиною та пані Тетяна, переселенка з Бердянська, пришивають аплікатори вручну,
бо не мають швейної машинки. А допомагати хочуть. А один колега Даценка із Західної України, дізнавшись, що не вистачає робочих рук, купив своїй дружині швейну машинку.

Перед пакуванням, кожен бинт проходить перевірку: чи все пришито на своїх місцях, чи добре прострочено, чи закріплені як слід аплікатори, потім він відповідно скручується, кладеться у спеціальні пакети і вакуумується. Оскільки виробництво бандажів розширилося і маленький побутовий вакууматор, яким працювали у редакції «Нового Дзвону», виявився занадто слабим, Даценко купив потужного побутового. Це дійсно займає багато часу. І навіть, якби в добі було не 24 години, а 26, чоловіку все одно самому не справитися.

Дружина Руслана Тетяна – не менш завзята волонтерка. Буквально за тиждень вона на власній кухні приготувала 50 пакетів сушених фруктів для діток з дитячих будинків, що залишилися на окупованих територіях. Яблука, абрикоси, банани, персики – все милося, різалося, сушилося в сушарці і так само йшли під вакууматор. Звісно, їхня15-річна донька просто спостерігати і не допомагати то мамі, то татові,
не могла. Тоді батьки вирішили, що доручать Ірі вакууматора і все пакуватиме вона. Тато показав, як це правильно робити, і діло пішло. А на підмогу Іринка покликала свою двоюрідну сестричку одинадцятикласницю Лесю Олійник. Дівчатам прийшла ідея розмальовувати пакетики, писати на них «Повертайтесь живими!» та «Слава Україні!». Батько та його товариші-військові цю ідею підтримали. Тепер у дівчат на пакування йде практично увесь день, адже пакують по 200, а то й більше бандажів.
– Особливо приємно, коли тато показує відгуки військових. «Величезне дякуємо за допомогу і підтримку. Нехай Бог береже ваші родини», – дівчина показує відгуки в телефоні. – Життя обов’язково переможе смерть! Ми сильна нація і винесемо ці випробування. Перемога буде за нами – вже зовсім по-дорослому розмірковує Ірина та запевняє, що попри втому, робитимуть це до самої Перемоги, навіть якщо доведеться поєднувати з навчанням.
І після таких прикладів розумієш, ми таки точно непереможні!
Хто хоче підтримати Руслана Даценка та його благородну справу фінансово, додаємо номер карти:
Монобанк: 4441114458436738 та ПриватБанк: 4731185618500596.Ліна ЯЛОВСЬКА
Читайте також: Музикант із Тального збирає кошти на дрон для ЗСУ
Читайте нас також в Telegram!Запис Від ідеї до реалізації: тальнівський підприємець виготовляє тисячу медичних бандажів в тиждень спершу з'явиться на Вісті Черкащини.