Минулої п’ятниці відбулася дев’ятнадцята сесія обласної ради шостого скликання. І головною її ознакою була дивовижна одностайність депутатів усіх фракцій та груп при голосуванні за важливі для області питання. Що й казати, приємна несподіванка для всіх присутніх на засіданні. І – як наслідок, майбутнє вирішення назрілих проблем. Мабуть, перед лицем всенародної толоки (а як іще назвати ті проблеми, перед якими постала Україна, а Чернігівщина зокрема – адже навіть армія північного сусіда за кілька кілометрів від наших населених пунктів) пора забувати, як наголошує часто голова обласної ради Микола Звєрєв, «про політичні чвари, кольори та віросповідання і хто якою мовою говорить, треба братися за роботу». І те, що депутати наші на це налаштовані, 19-та сесія якраз і підтвердила. Перед тим як розпочати засідання, депутати заслухали повідомлення військового комісара обласного військового комісаріату Костянтина Нікуліна та помічника начальника Чернігівського прикордонного загону, керівника прес-служби Олександра Дудка про ситуацію в області у зв’язку з концентрацією російських військ на українському кордоні.
Силовики її назвали контрольованою та відносно стабільною. Усього ж на пленарному засіданні прийнято більше 40 рішень. Зокрема, в їх числі кадрові призначення, питання комунальної власності та інші. «Ми готуємося до реальних бойових дій!» Начальник Чернігівського гарнізону, обласний військовий комісар полковник Костянтин Нікулін говорив на сесії відверто й чітко: як відомо, в Україні оголошено часткову мобілізацію; але виникають труднощі, бо, на жаль, деякі керівники на місцях не розуміють, що відбувається. Так от, жодні навчання, військові збори у нас зараз не проводяться. Ми готуємося до реальних бойових дій – війни з Росією. На кордоні з Чернігівщиною Російська Федерація, зокрема в районі райцентру Клімово, сконцентрувала потужне військове угруповання. Це – і пересування численної суперсучасної техніки, зокрема танків, і значна кількість російських літаків, у т. ч. літаків-шпигунів, здатних вести розвідку на території до 150-200 кілометрів. Як тут не згадати слова видатного українського миротворця, нашого земляка Сергія Шаповалова про необхідність розбудови сильної вітчизняної армії.
Бо якщо держава не захоче годувати власну армію (як це відбувалося фактично впродовж усіх років нашої незалежності), то незабаром годуватиме чужу… Оскільки під час часткової мобілізації в Україні виникли правові колізії, внесено ряд важливих поправок до законів для вдосконалення проходження служби. Це дозволить виплатити грошові зобов’язання в повному обсязі – на рівні військовослужбовців-контрактників. За людиною, яку мобілізували на службу в армію, зберігається її попереднє місце роботи. Не припиняється реєстрація приватних підприємців. Зберігається право на раніше призначену пенсію, а при демобілізації пенсія призначатиметься ще й з урахуванням нової служби мобілізованого. А студенти поновлюватимуться на навчання у вузах. Також громадяни, на час служби, звільняються від усіляких штрафних санкцій у зв’язку з невчасною виплатою фінансових зобов’язань. Тобто, якщо ви сплачували, наприклад, банківські кредити й держава мобілізувала вас до війська, можете не хвилюватися з приводу своїх боргів – тепер жодні штрафи ні вам, ні вашій родині не загрожують. Є вже й правова основа для тимчасового використання на військові потреби транспортних засобів.
Посадові особи, які ігноруватимуть це, а то й заважатимуть виконанню таких розпоряджень, нестимуть відповідальність згідно з законом: документи на порушників неодмінно передаватимуться до прокуратури. Обласний військовий комісар щиро подякував усім жителям області, багатьом установам та організаціям, які зараз допомагають військовим. Так, суттєву підтримку надав і народний депутат України Владислав Атрошенко, який через благодійний фонд «Поліський оберіг» залучив бізнесменів, котрі неабияк допомогли першій танковій бригаді. «Низько кланяюсь усім, хто в цей тривожний для нашої держави й Чернігівщини час проявив свою громадянську позицію – підтримав Збройні Сили України!» – заявив начальник Чернігівського гарнізону Костянтин Нікулін. Ситуація на державному кордоні Останнім часом ситуація на державному кордоні зазнала суттєвих змін. Олександр Дудко наголосив, що Чернігівський прикордонний загін із 7 березня приведений у повну бойову готовність. Охорона державного кордону здійснюється у посиленому режимі. Організовано цілодобову службу на блокпостах спільно зі співробітниками УМВС України в області.
В межах прикордонної смуги введено додаткові режимні обмеження. Також обмежено пропуск через державний кордон громадян РФ, за винятком окремих випадків. Загалом, не допущено в’їзд на територію нашої держави 118 громадян Російської Федерації, із них 16-м заборонено в’їзд до України. Олександр Дудко доповів, що з початку березня у прикордонні райони Брянщини Російської Федерації прибуває велика кількість військової техніки та особового складу. Наприклад, у районі міста Трубчевська і села Чуровичів Климівського району розміщено радіолокаційні станції для виявлення цілей на великих і малих висотах. Також встановлено, що підрозділи збройних сил Росії розташовано в Стародубському районі за 3-10 кілометрів від українського кордону, у Климівському – за 5-45 км, а в Новозибківському – за 45-70 км. Зокрема, у двох останніх районах зосереджено до 100 танків і БМП, до 80 БТР і БРДМ; 1,5-2 тисячі особового складу, а також автомобілі забезпечення, польові кухні і командно-штабні машини. Найбільше техніки спостерігається на аеродромі Климово, злітно-посадочну смугу якого відремонтовано нещодавно.
На завершення Олександр Дудко наголосив, що морально-бойовий дух військовослужбовців прикордонного загону високий, і запевнив: особовий склад готовий виконати свій конституційний обов’язок, захищаючи державний кордон та територіальну цілісність нашої держави. Нас очікує прийняття обласного бюджету в новій редакції Відтак обласні обранці перейшли до безпосереднього розгляду порядку денного. Спочатку вони заслухали звіт про виконання обласного бюджету за 2013 рік. Директор Департаменту фінансів облдержадміністрації Валерій Дудко повідомив, що доходи основного фінансового документа області виконані у розмірі 2293879,7 тис. грн., що менше відповідного минулорічного періоду на 155851,8 тис. грн., або на 6,4%. Порівняно з 2012 роком доходи загального фонду зменшилися на 147383,1тис. грн. (6,3%) через обмеження отриманих обсягів трансфертів з Державного бюджету: субвенцій у сумі 55459,0 тис. грн., додаткової дотації з Державного бюджету місцевим бюджетам на вирівнювання фінансової забезпеченості та інших додаткових дотацій — у сумі 225112,4 тис. грн. Власних доходів загального фонду обласного бюджету отримано 335863,
5 тис. грн., що у співставних умовах більше за надходженння 2012 року на 10451,9 тис. грн. або на 3,2%. Податку на доходи фізичних осіб надійшло 288075 тис. грн., уточнені бюджетні призначення виконано на 96,9%. За словами директора Департаменту фінансів, видатки обласного бюджету за 2013 рік виконано у сумі 2263942,2 тис. грн., що відповідно до доходів менше видатків 2012 року на 156485,5 тис. грн. або на 6,9%. Фінансування видатків здійснено відповідно до затверджених бюджетних призначень із врахуванням пропозицій головних розпорядників коштів обласного бюджету. Рішення про використання коштів резервного фонду обласного бюджету у 2013 році не приймалося. Заслухавши звіт, депутати затвердили його: - по доходах у сумі 2293879,7 тис. грн., у тому числі по доходах загального фонду обласного бюджету у сумі 2209841,7 тис. грн. та по доходах спеціального фонду обласного бюджету у сумі 84038 тис. гривень; - по видатках у сумі 2263942,2 тис. грн., у тому числі по видатках загального фонду обласного бюджету у сумі 2182952,4 тис. грн. та по видатках спеціального фонду обласного бюджету у сумі 80989,
8 тис. гривень; - по кредитуванню у сумі 1870,6 тис. грн., у тому числі по кредитуванню загального фонду у сумі 1871,8 тис. грн., кредитуванню спеціального фонду у сумі -1,2 тис. гривень. Опісля голова обласної ради Микола Звєрєв попрохав Валерія Дудка поінформувати, як ми житимемо фінансово нинішнього року у зв’язку з прийняттям відповідних документів у столиці. Отже, зокрема, буде зменшена, скажімо, на 15 мільйонів 585 тисяч дотація вирівнювання, таким чином, в області на 23 мільйони 768 тисяч зменшаться видатки відповідним галузям. Крім того, не підвищуватиметься мінімальна заробітна плата, вона залишиться на рівні 1218 гривень, а відтак – і споживчий кошик. Також зменшаться видатки на субвенції з Держбюджету сім’ям з дітьми на 89 мільйонів гривень для області. А єдиний розмір допомоги при народженні дитини, незалежно від того, перше це маля, друге чи третє, становитиме 41 тисяча 280 гривень. Хоча є деякі й плюсові галузі. Але очевидно, що нам треба підтягнути паски і пережити цей час, бо ми, по суті, перебудовуємо і лікуємо свою країну. Для аграріїв Наступним рішенням на пленарному засіданні було затверджено Програму фінансової підтримки підприємств агропромислового комплексу Чернігівської області через механізм здешевлення кредитів,
що використані для придбання сільськогосподарської техніки та виробничого обладнання на 2014-2016 роки, а також Програму формування регіональних ресурсів продовольчого зерна Чернігівської області на 2014-2015 маркетинговий рік. Програмою, яка має на меті стабілізацію внутрішнього ринку зерна, впровадження ефективного механізму його регулювання через інтервенційні поставки борошна, передбачено закупівлю продовольчого зерна регіональних ресурсів за рахунок обласного бюджету, власних коштів заготівельних, переробних підприємств і залучених кредитних ресурсів комерційних банків на поворотній основі для стабільного забезпечення населення регіону соціальними видами хліба та регулювання цін на хлібобулочні вироби. Готель «Слов’янський» – у користування громади Депутати облради порушили клопотання перед Кабінетом Міністрів України щодо передачі у спільну власність територіальних громад сіл, селищ та міст Чернігівщини майнового комплексу – готелю «Слов’янський» в Новгороді-Сіверському. Позицію нової обласної влади з цього питання чітко озвучив Микола Звєрєв. Упродовж десяти років готель з активу перейшов у пасив – по суті,
він не приносить жодних прибутків громаді. А між тим, цей комплекс коштує понад 120 мільйонів гривень. І він досі фактично не має визначеного статусу. Тому, за таких обставин, потрібно звернутися до Кабміну й заявити про своє бажання взяти готель «Слов’янський» у користування громади, на наші потреби. Якщо в Уряді погодяться, буде створене спеціалізоване комунальне підприємство, яке згодом, з допомогою обласної влади, зможе ефективно використовувати цей майновий комплекс. «Тобто урядовці мають нарешті визначитися: або держава бере на себе відповідальність за подальший стан готелю та його належне використання, або хай розв’яжуть руки нашій громаді, і ми подбаємо про «Слов’янський», – наголосив очільник обласної ради. – Нам сьогодні дуже потрібні інвестиції; однак кожен серйозний інвестор, перш ніж вкладати свої кошти, неодмінно поцікавиться нашою спроможністю: «А що ви маєте? Що у вас є?» І його необхідно буде переконати, що у розпорядженні громади – комфортабельні готелі, а не три зламані машини…» Врешті-решт, «Слов’янський» – теж візитівка Новгорода-Сіверського.
Як відомо, ухвалене рішення про зміну статусу самого райцентру: тепер це – місто обласного значення, яке має свою давню історію, унікальні пам’ятки архітектури й може стати привабливим для туристів, якщо розвиватиме інфраструктуру. Після таких переконливих аргументів жодних зауважень у депутатів не виявилося, й вони дружно проголосували за клопотання перед Кабміном. Про Ялівщину, Консалтинговий центр та Менський зоопарк Своїм рішенням депутати створили регіональний ландшафтний парк «Ялівщина» площею 168,7 га – за рахунок земель запасу комунальної власності Чернігівської міської ради без їх вилучення з метою розширення мережі об’єктів і територій природно-заповідного фонду області. При цьому було враховано наукову, історичну, освітню і рекреаційну цінність природних комплексів і ландшафтів та значну роль «Ялівщини» у підтриманні природного режиму Чернігова. Прийняття такого рішення є необхідним для збереження і відтворення цінних природних комплексів, генофонду рослинного і тваринного світу. Черговим рішенням обласна рада також доручила обласній державній адміністрації спільно з постійною комісією обласної ради з питань агропромислового комплексу,
земельних відносин, екології та природних ресурсів до кінця 2014 року визначитись щодо підпорядкування та фінансування регіонального ландшафтного парку «Ялівщина». Крім того, депутати прийняли рішення «Про створення комунального підприємства «Консалтинговий центр «Сіверщина» Чернігівської обласної ради» – з метою впровадження інвестиційних проектів, інноваційних програм і механізмів для забезпечення економічного та соціального розвитку територіальних громад. Цим же рішенням затверджено статутний капітал Консалтингового центру «Сіверщина» у розмірі 100 тис. грн. та призначено Наталію Каменську на посаду його директора. Наша газета минулого номера писала про проблеми Менського зоопарку. Отже, на сесії було внесено зміни до Програми оновлення та розвитку Менського зоопарку загальнодержавного значення на 2011-2015 роки, аби створити необхідні умови для існування тварин, зміцнити матеріально-технічну базу закладу, підтримувати в належному стані природно-заповідну зону. Пілотний проект – не за горами? Сесія підтримала Звернення до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо запровадження в Чернігівській області пілотного проекту з реформування місцевого самоврядування.
У документі враховано ініціативи Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, а також рекомендації Консультативно-дорадчої ради з питань місцевого самоврядування при голові обласної ради, які включають і пропозиції, висловлені міськими та селищними головами області. Застопорила система голосування Коштує вона 1,4 мільйона гривень. І ось недешева техніка дала збій. Тому навіть порахувати зареєстрованих обранців було непросто. А відтак депутати на сесії голосували старим способом, піднімаючи руки. Добре, що лічити було неважко – завдяки одностайності. Спочатку ситуацію намагалися виправити. Але врешті здалися. Голова обласної ради обурився і назвав те, що відбулося, фактичним зривом сесії. І сказав, що буде вжито заходів, аби «Рада» працювала безперебійно. Журналісти запитували Після сесії Микола Звєрєв відповідав на запитання представників преси. Зокрема, про фінансові труднощі у зв’язку з майбутнім переформатуванням бюджету він сказав: – З одного боку, оптимізму мало, а з іншого – оптимізму ніколи не треба втрачати.
Адже біда об’єднує. І навіть з одностайного голосування видно, що Чернігівщина готова прийняти будь-які виклики. Єдине – щоб не було військового вторгнення. Саме тому базовою є підтримка депутатами реформи місцевого самоврядування. Якщо центральні органи нашої влади не в змозі забезпечити достойний рівень життя, то віддайте владу на місця, децентралізуйте її, дайте громадам фінанси, і ми самі господарюватимемо. Добре, що є розуміння, підтримка. Думаю, ми переживемо цей кризовий період, бюджетну кризу й Чернігівщина отримає дозвіл на пілотний проект. Якщо ні – то ми все одно рухатимемося в цьому напрямку. – Наша область аграрна. Й у виконавчій владі мають бути присутніми професіонали, люди, компетентні у цих питаннях. Тільки тоді матимемо успіх. То, може, не варто призначати керівників за політичним принципом, далеких від сільськогосподарських питань? – Так, ми аграрно розвинена область. Цьому підтвердження – більше 3 мільйонів зібраного зерна, потужне тваринництво – молочна та м’ясна галузі. Це наші успіхи. І щоб не втратити темпу – потрібен сильний блок керівництва,
яке очолюватиме Департамент агропромислового розвитку. Якщо буде надано нам дозвіл на реформу місцевого самоврядування і ми сформуємо виконкоми, то саме тоді депутати вирішуватимуть, хто очолюватиме відповідні напрямки роботи. А нині це компетенція голови облдержадміністрації. Депутати можуть тільки висловити свою думку. – Миколо Вікторовичу, нині реформу медицини призупинено. І разом з цим призупинено досить потрібні проекти для людей. Наприклад, будівництво перинатального центру. А ми ж Чорнобильська область, у нас висока смертність немовлят, патології майбутніх мам. Цей центр необхідний як повітря. До всього, ми чи не єдина область в Україні, де перинатального центру й досі немає… – Це дуже болюче питання. Шкода, що попередня влада не побудувала такий центр в області. Реформа справді викликає багато питань від населення. Ми от сьогодні прийняли рішення скликати нашу профільну комісію з охорони здоров’я, розширити її фахівцями в галузі медицини, вийти на широке обговорення з територіальними громадами і внести корективи в цю реформу. Аби вона була наближеною до людей.
Даний проект, звісно, потребує, фінансування. Знову повертаємося до реформи самоврядування. Якщо нам нададуть можливість розпоряджатися фінансами (а кошти платників податків переважно поки що виходять за територію Чернігівщини, і ми внесли вже проект до парламенту про їх повернення), тоді ми розглядатимемо й такі проекти, як будівництво перинатального центру. Бо він є нагальним і потрібним у нашій депресивній області. – Прикордонники потребують уваги, мають чимало потреб. Де їм узяти ті ж блоки, дріт, землерийну техніку?.. – Є бюджетні статті, за які проголосувала держава. Також ви бачите, наскільки великий патріотизм нашого народу, і Чернігівщина щодня вселяє оптимізм, бо всі люди, хтось навіть, може, останню копійку, віддають армії. Ось мої земляки до БТР біля Дмитрівки принесли стільки продуктів, що вояки й за рік цього не поїдять. Хоча є факти, коли нечисті на руку люди цим користуються, а тоді щось продається на наших ринках. Або, наприклад – міжнародний фонд звернувся з тим, що готовий надати бронежилети для прикордонників найвищої якості і дешевші,
ніж ті, котрі закуповує Міноборони за тендером. Питання, як кажуть, є. Ми ще не перейшли від тієї корупційної системи управління остаточно. Коли немає бюджету, то кожна копійка мусить використовуватися якнайефективніше. Тому відповідь проста: якщо державні, бюджетні кошти й людські гроші спрямовуватимуться військовикам, все буде нормально. А загалом, нам треба йти вперед. Звісно, без помилок не обійдеться, бо не помиляється тільки той, хто нічого не робить. Треба об’єднуватися і пишатися нашою армією. Влада має бути відкритою і має демонструвати, що вона завжди разом із людьми. А особисто я щасливий, отримавши таку підтримку депутатського корпусу, яка була сьогодні. Бліц-інтерв’ю Сергій Биконя, депутат обласної ради від ВО «Батьківщина», директор Чернігівської філії Державного вищого навчального закладу «Українська Академія бізнесу та підприємництва»: – Як вам тепер працюється в обласній раді, Сергію Федоровичу? – До влади на Чернігівщині прийшли нові, порядні люди, які мають і досвід, і бажання ефективно трудитися для громади. Я переконаний, що нам вдасться сформувати нову команду,
яка враховуватиме думку народу. Влада обов’язково має бути прозорою й демократичною. І людям, нашим виборцям, треба завжди говорити правду. Пам’ятаєте, ми, тоді ще опозиційні депутати, не голосували за минулорічний бюджет, і фактично він був провалений. Ми не підтримали й бюджет 2014-го, запропонований урядом Азарова, бо він був просто нереальним. І час підтвердив нашу правоту. Я цілком підтримую нову владу, але часто порушую важливі питання, які потрібно вирішувати. Скажімо, мене турбує виконання наших депутатських запитів – чиновники просто надсилають відписки і ніхто за це не несе жодної відповідальності. Звісно, це – неподобство і час нарешті навести порядок. Мене взагалі хвилюють і Крим, і нинішня ситуація на кордоні з Росією. Щодо біженців, то, вважаю, в області треба створити комісію, яка б чітко відпрацювала ці питання: фінансову допомогу, житло… Не можна залишити цих людей наодинці з їхньою бідою. Взагалі, я вірю, що ми гідно подолаємо нинішні труднощі, світ нас підтримує. Валерій Зуб, депутат обласної ради, член депутатської групи «За рідний Чернігів»,
завідувач поліклінічного відділення Чернігівського обласного онкодиспансеру: – Валерію Олексійовичу, нині серйозна ситуація на станції переливання крові, є конфлікт, ви днями там побували. Як вирішується питання? – Робота станції переливання крові стабільна й ефективна. Такий заклад один із небагатьох в Україні. Котрий, зокрема, виготовляє альбумін, конче необхідний для тяжких хворих. Працівники шукають можливості виробництва й нових препаратів крові. Незабаром станція святкуватиме 70-річний ювілей. І люди мають знати про стабільну роботу закладу, донори – спокійно здавати кров, бо сьогодні вона як ніколи необхідна. Колектив налаштований працювати з новим директором, контракт якого закінчується у квітні. Як до професіонала у нас до керівника претензій немає. Він спілкується з колегами з інших міст, науковцями, впроваджує чимало новацій. Тут людина на своєму місці. Єдине, що б хотілося йому побажати, – більше толерантності, людяності, менше емоційності. Це я сказав і колективу, думка якого буде врахована. Але й колишній директор станції Сергій Олексійович Зуб має великі заслуги у цій галузі,
він багато зробив для цього закладу. Тому може своїми знаннями й досвідом допомогти колективові. Отже, варто людям знайти спільні інтереси і спільно працювати. – Медична реформа пригальмувалася. Але деякі речі були на часі. Тож – аби з водою не вихлюпнути й дитину… – Я про це говорив і губернаторові. Гальмувати треба ті проекти, які не пішли. Чимало й позитивних моментів залишилося. Наприклад, області потрібен перинатальний центр. Те ж реформування швидкої допомоги часто є прогресивним. Наприклад, у Мені вийшов гарний симбіоз екстреної та швидкої допомоги, на користь людям. Можна працювати в такому напрямку, назвати це розвитком медицини, в який входить і модернізація обласних закладів. Ми, скажімо, повинні зробити третій рівень надання медичної допомоги таким, аби людина отримувала саме тут послуги максимально кваліфіковані. Вважаю, що зупинятися – тільки на шкоду, ми можемо втратити все позитивне, чого досягли. Анатолій Заліський, голова постійної комісії облради, член депутатської групи «За рідний край»; начальник управління освіти і науки облдержадміністрації:
– Анатолію Андрійовичу, як вам працюється в новій команді? – У мене – 36 років освітянського стажу, пройшов шлях від учителя до начальника обласного управління і завжди займався конкретною роботою. Моє кредо: добре робити свою справу. В даному разі – забезпечувати навчально-виховний процес на Чернігівщині. Зараз є складнощі у зв’язку з нестабільним фінансуванням і затримкою проплати коштів через держказначейство. Бувають перебої з підвезенням учнів до шкіл; тож потрібно негайно стабілізувати ситуацію: забезпечити хоча би проплати захищених статей, до яких необхідно віднести й пальне. – Скільки в області щодня має виходити автобусів, щоб усі сільські діти благополучно добралися до своїх шкіл? – Потрібні 273 автобуси, які разом проїжджають за день 13 тисяч кілометрів. А це – не лише пальне, а й запчастини, страхування водіїв, техогляди… Тож я як начальник управління звернувся з цього приводу до Міністерства освіти і науки України – необхідно ініціювати розгляд даного питання в Уряді. Ми добре співпрацюємо з головою облдержадміністрації Володимиром Івашком,
головою облради Миколою Звєрєвим. Нещодавно Чернігівщина приймала всеукраїнську олімпіаду з правознавства – 150 людей приїжджало. Їх треба було належно прийняти – поселити, нагодувати, організувати цікаві змагання, нагородити (вручити дипломи та подарунки), а ще ж провести різноманітні екскурсії, щоби наші гості запам’ятали цю поїздку, полюбили Придесення. Завдяки допомозі обласної влади ми цілком впоралися. – Ви співробітничаєте з багатьма закордонними організаціями. – І всі вони зараз підтримують Україну. Дзвонять колеги з Німеччини, Нідерландів, інших держав: «Тримайтеся, увесь світ з вами!» Василь Марченко, депутат обласної ради, головний лікар Талалаївської центральної районної лікарні: – Василю Тимофійовичу, як ви оцінюєте перші кроки нової обласної влади? – Дуже обнадійливо! Голова облради Микола Звєрєв запросив мене на співбесіду, поставився з розумінням до проблем Талалаївської ЦРЛ, пообіцяв свою підтримку. Зараз найважливіше питання – добудова лікарні; то Микола Вікторович запевнив, що пришле незабаром фахівців. Лікарня готова на 95 відсотків, залишилися протипожежна сигналізація,
ліфт і під’їзна дорога. Також я звернувся по допомогу до першого заступника голови обласної ради Олександра Кодоли щодо проходження коштів через казначейство. І він упродовж двох днів вирішив проблему. – А які ще питання хвилюють ваших виборців? – Проблеми з водогоном – будівництво свердловини та вежі. Це – дуже болюче питання. Кошти «зависли» в казначействі й частково пропали торік, перед Новим роком. І з цим треба щось робити. Особисто я нині, як і переважна більшість українців, з болем переживаю ситуацію в Криму. Хочеться, щоб наші діти й онуки не бачили війни. Ми, як можемо, підтримуємо наших військових – передали їм багато продуктів; збираємо для них кошти – вже дві тисячі гривень є. Але загалом у нашому районі ситуація стабільна, люди спокійно працюють; сподіваємося на краще. Олег Гузь, керівник фракції Компартії України в обласній раді: – Олеже Григоровичу, комуністи демонструють одностайність – підтримують на сесії всі пропозиції нової влади… – Бо ми – реалісти й налаштовані на позитив. Добре, що в нашій області не пролилася кров, як в інших регіонах.
Тут – мирно, спокійно. Голова обласної ради Микола Звєрєв зустрівся зі мною, й ми обговорили ряд питань. Мені імпонують зваженість, конструктивність Миколи Вікторовича, його бажання трудитися на благо громади. І ми теж вважаємо, що в Україні повинна бути одна вертикаль влади – ради й виконкоми при них. Бо владу справді має обирати народ. Отож усі пропозиції, які сприятимуть покращенню життя людей, стабілізації ситуації, ми неодмінно підтримуватимемо. – А які ваші міркування щодо Криму? – На жаль, про Крим уже говорити пізно – час згаяно. Але нині владі треба їхати до Харкова, Донецька, Одеси й нормально, зважено говорити з людьми. Особисто я переконаний: якщо такий діалог відбуватиметься, все буде гаразд. Валентин ЗАПОРОЩУК, депутат обласної ради, голова бюджетної комісії, президент групи компаній «Правіа»: — Важливими питаннями сесії є звернення депутатів до Кабінету Міністрів України та Верховної Ради України з проханням зробити Чернігівщину пілотним проектом щодо проведення законодавчих ініціатив та реформування управління для євроінтеграційних процесів.
А друге важливе питання стосується створення інноваційного комунального підприємства щодо залучення інвестицій у комунальній сфері. У нас воно вже існувало раніше, та, на жаль, працювало неефективно. Зараз же цією роботою займатимуться гарні спеціалісти. Варто сказати, що будь-які зміни мають відбуватися з урахуванням того, що люди чекають якогось покращення. Тож сподіваємося, що зміни, які вже відбулися і відбуваються, матимуть позивний результат. На жаль, складається така ситуація, що попередня влада залишила після себе не лише кривавий слід, десятки загиблих людей, а й дуже складну ситуацію в економіці. Тож сьогодні першочерговим завданням Кабінету Міністрів, облдержадміністрацій та обласних рад є утримання економічних показників. Нині всі говорять про складання виробництва. Однак не треба забувати, що складання виробництва означає проїдання коштів, які ми маємо. Крім того, нині проводиться дуже багато роботи щодо залучення грошей на підтримку нашої держави. І Міжнародний валютний фонд, і Європейський Союз, і США, і Японія готові надати нам фінансову допомогу.
Та якщо ми не зможемо врегулювати ситуацію в економіці, ці кошти дуже швидко закінчаться. Крім того, треба пам’ятати, що цьогоріч Україна повинна повернути близько сімдесяти мільярдів кредитів. Для нової влади постає дуже складне питання щодо соціальної складової нашої країни — виплата пенсій, утримання працівників державної сфери. Над цим нині народні обранці й працюють. Та якщо не прийматимуться закони, направлені на залучення інвестицій, для забезпечення діючих підприємств обіговими коштами, очікуваних результатів може не бути. А щодо нинішніх стосунків між Україною та Російською Федерацією хочу сказати наступне. На мою думку, військового конфлікту між державами не буде. А Крим був і буде частиною України. В’ячеслав ЛЕБІДЬ, депутат міської ради, член партії «Батьківщина»: — У державі сьогодні дуже багато перетворень, починається серйозне реформування місцевого самоврядування, правильний перерозподіл уповноважень. Нині всі фінансові сили сконцентровані вгорі, в Києві. Відповідно, з одного боку, потрібно більш раціонально передати ці фінансові ресурси на місця.
А з іншого — треба унеможливити певною мірою споживацьку психологію деяких регіонів. Існуюча система не спонукає області до заробляння грошей. З одного боку, все, що у них є, вони передають нагору. З іншого — вимагають, щоб їм дали якусь дотацію вирівнювання, аби компенсувати свої витрати. Вважаю, що так не повинно бути. Треба, щоби громада та обласна рада самі вирішували долю своїх коштів, виходячи з власних потреб та ресурсів. Це — загальноєвропейська практика. Зазвичай 60-70 відсотків зведеного бюджету держави в європейських країнах залишається на місцях. А у нас фактично 22 відсотки, а решта — нагорі. Нам казали, що держава виконувала якісь певні повноваження, але ж зараз ми бачимо, що у нас багато чого нема. В тому числі й армії. Виникає питання: на скільки ж раціонально використовувалися всі ці кошти? Щодо нинішніх стосунків Росії та України. Гадаю, що до загострення військового конфлікту не дійде. Вісімдесят сім відсотків російського бюджету — це прямі та похідні кошти від продажу газу і нафти. Та як не дивно, економіка Російської Федерації ще в гіршому стані,
ніж економіка України. Росія зараз тримається на «нафтовій голці» і сподівається, що ціни на нафту й надалі залишатимуться такими ж захмарними. Однак тільки-но Сполучені Штати Америки сказали, що вони відкривають власні резерви, ціни на нафту почали знижуватися. Може скластися так, що ціна на нафту знизиться настільки, що росіянам буде невигідно видобувати її. Цей військовий конфлікт загострить проблеми в самій Росії. Адже фактично всі регіони РФ дотуються з центру. Відповідно в Російській Федерації нема самодостатніх регіонів, які б мали власні кошти. І якщо знизиться ціна на нафту, на Росію чекає критична ситуація. А щодо Криму хочу сказати наступне. Там більше неможливий такий туристичний бізнес, який був раніше. Крім росіян до Криму вже не приїде ніхто. Адже туриста, що захоче відпочивати на незрозуміло якій території, не застрахує жодна страхова компанія. Кримчан ошукали. Багато з них думають, що Російська Федерація — це колишній Радянський Союз, де ковбаса по дві гривні. Проте в Росії дуже жорсткий варіант монополізованого капіталізму. З часом люди це зрозуміють і розчаруються у своїх сподіваннях. В України є колосальний потенціал, колосальні ринки збуту. У нас дуже освічене населення, яке готове займатися виробництвом. І через певний час, коли у нас покращиться рівень життя, коли з’являться європейські стандарти, кримчани самі захочуть повернутися назад. Шок, який ми пережили, дуже неприємний, але він необхідний для того, щоб нація прокинулася. З засідання сесії – Людмила ПАРХОМЕНКО, Сергій ДЗЮБА, Валентина НАУМЕНКО, Віктор КОШМАЛ
