Минуого тижня у КМЦ «Інтермеццо» відбулася презентація книг дослідника Олександра Бондаренка «Протистояння» і «Роздоріжжя» (Видавництво «Стікс»). Книги складають трилогію з першою книгою «Повернення із забуття», що вийшла в світ 2012 р. у Видавництві «Український пріоритет».
Перед читачем – драматичні сторінки подій, що відбувалися в Україні 1917 – 1919 рр. І хоча книгу присвячено конкретній історичній особі, а саме – Федорові Гребенку, проте візерунок його долі вишито на тлі вражаючої уяву картини соціальних зрушень тектонічного масштабу у тогочасному українському суспільстві.
- "Центральним епізодом трилогії є Таращанське повстання 1918 р. Книгу вибудувано як розвінчання міфів, пов’язаних із цим повстанням, і в цьому сенсі вона є цікавим дослідженням, а не лише викладом тогочасних подій з життя головного героя. Це тим більш цікаво, що «міфи Таращанського повстання» складають основу ідеологічних побудов, які мали приховати окупаційний характер влади, встановленої в Україні в результаті україно-московських війн 1918 – 1920 рр., війн, у ході яких на території України було знищено Українську Народну Республіку (УНР)
", -- написав у передмові редактор Сергій Коваленко.
Варто відзначити, що ІІ-га та ІІІ-тя книги трилогії, розпочинаються з опису московської агресії 1918 та 1919 років, яка розпочиналася ударом по Чернігівщині.
Мусимо нагадати суть згаданих міфів. Отже, в них говориться, що влітку 1918 р. «більшовики» підняли в Таращанському повіті повстання, спрямоване на повалення антинародного режиму гетьмана Павла Скоропадського, що спирався на війська німецьких окупантів, і встановлення радянської влади. Німці придушили повстання і повстанці відступили до «нейтральної зони» на кордоні Росії й окупованої України. Там їх радо зустріли брати-росіяни і допомогли організуватися у Таращанський полк під командуванням Василя Боженка. Разом з Богунським полком Миколи Щорса та іншими українськими полками таращанці почали наступ на Україну, звільнили її від німецьких загарбників і встановили в ній радянську владу, владу робітників і селян.
Автор книги, спираючись на документальні матеріали, доводить, що все було зовсім не так. А саме. Таращанське повстання, яке очолив селянин із села Лісовичі Федір Гребенко,
піднялося з гаслом відновлення в Україні УНР. Коли повстання зазнало поразки, залишки повстанців вирішили пробиватися на Луганщину, щоб там влитися до лав «бригади Натієва», так вони називали Запорозький корпус Армії УНР і Української Держави. Проте, зазнавши дошкульної поразки при переправі через ріку Псьол, повстанці змушені були повернути на північ і таким чином опинилися у «нейтральній зоні», де їх було роззброєно. Їх залишалося зовсім мало. Щось близько 100-200 чоловік.
З огляду на їхню появу у «нейтральній зоні» комуністична Москва вирішила скористатися ними та залишками інших повстанських формувань з України для прикриття своєї інтервенції в Україну. З цією ж метою у Москві було створено «український уряд», який слідом за московськими військами мав приїхати в Україну й очолити там «радянську владу».
По завершенню окупації влітку 1919 р. все вище командування «українських військ», що йшли попереду московських, було знищено. Це були Микола Щорс, Василь Боженко, Федір Черняк, Антін Богунський і головний герой книги Федір Гребенко.
Цікава композиція книг трилогії робить ознайомлення з ними не лише пізнавальним, а й захоплюючим.
