Європейський суд з прав людини не задовольнив скаргу двох громадян щодо порушення їхніх прав в окупованому Криму у частині, що стосувалася претензій до відсутності ефективного розслідування з боку України, водночас підтвердивши порушення з боку Росії.
Як повідомляє "Європейська правда", про це йдеться у рішенні ЄСПЛ за справою "Шукурджиєв і Кузьмін проти Росії та України".
ЄСПЛ оголосив рішення у справі, що стосується переслідування в окупованому Криму учасників акції до дня народження Тараса Шевченка.
Суд встановив, що події, які є предметом скарги, можуть бути предметом розгляду, оскільки відбулися до виходу Росії з Ради Європи 16 вересня 2022 року, а неучасть російської сторони у розгляді справи не є перешкодою для цього.
Скаргу проти Росії щодо порушення нею статті 11 ЄКПЛ визнали прийнятною та встановили, що РФ порушила дану статтю щодо обох заявників; водночас скарги проти України – що вона не провела ефективного розслідування їхнього переслідування окупаційною адміністрацією – визнали неприйнятними.
Зокрема, стосовно цього питання Суд підтвердив, що за Україною зберігаються так звані позитивні зобов’язання за ЄКПЛ,
проте вони є обмеженими, оскільки йдеться про непідконтрольну територію – відтак Україна може вжити лише тих заходів, які є можливими.
Також відзначили, що прокуратура АРК – український орган – з власної ініціативи почав розслідування за даними фактами за інформацією з відкритих джерел, і наявні у Суду матеріали не вказують на недопрацювання України за тими кроками, яких вона реально могла вжити.
У зв’язку з визнанням порушення з боку РФ її зобов’язують сплатити кожному із заявників по 7500 євро за моральні збитки, та ще 3000 спільно обом заявникам за судові витрати.
Уповноважена Міністерства юстиції України у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко назвала це рішення черговим прецедентом, що підтверджує системний характер порушень Росією прав людини в окупованому Криму та її відповідальність за це.
"(Також) ЄСПЛ підтвердив, що власна ініціатива державних органів є важливою для захисту прав громадян України на тимчасово окупованих територіях, і враховується Судом для цілей підтвердження виконання позитивних зобов’язань – це важливий аргумент та фактор для нашої правоохоронної системи в цілому.
Це також чергове підтвердження того, що стандарт позитивних зобов’язань в умовах окупації, зокрема у ситуації України, повинен бути реалістичним і враховувати об’єктивні обмеження, пов’язані з відсутністю контролю над територією та доступу представників держави до цієї території та людей що там перебувають", – зазначила Сокоренко.
Нагадаємо, у лютому 2026 року ЄСПЛ відхилив групу скарг проти України від заявників, які наполягали на провині української влади у тому, що повітряний простір над зоною бойових дій не був закритий і це призвело до загибелі рейсу MH17.
Восени 2025 року ЄСПЛ визнав Росіювинною у порушенні прав людини в Придністровʼї
