180 повідомлень про злочини на ґрунті ненависті проти громадян України лише за шість місяців – це збільшення на понад 30 відсотків, пише Rzeczpospolita
Зокрема минулої суботи в автобусі в Бєльсько-Бялій 54-річний чоловік брутально напав на неповнолітніх українських дівчат. Одна з дівчат записала інцидент на свій телефон. Чоловіка заарештували та звинуватили у публічній образі за національністю. Він визнав себе винним, пояснивши свої причини. Однак прокуратура не розголошує подробиці.
Дані Головного управління поліції для «Rzeczpospolita» свідчать про те, що масштаби агресії проти українців у нашій країні цього року значно зросли.
У 2024 році громадяни України, які проживають у Польщі, подали 267 заяв про «злочини на ґрунті ненависті», жертвами яких вони нібито стали. Роком пізніше таких заяв було трохи менше – загалом 275. Цього року вже спостерігається явне зростання – за першу половину року було подано 180 таких заяв, згідно з даними Головного управління поліції. Це становить збільшення понад 30% порівняно з минулим роком і майже на 35% порівняно з 2024 роком.
Якщо така динаміка збережеться, кількість таких випадків може сягнути 360 до кінця року.
Однак слід зазначити, що надані цифри стосуються зареєстрованих повідомлень, а не «виявлених злочинів». Головне управління поліції підраховує кількість підтверджених повідомлень та кількість тих, які зрештою класифікуються як злочини на ґрунті ненависті.
Деякі жертви нападів в Польщі не хочуть повідомляти про злочин, просто бояться, пише видання.У травні група 15-18-річних польських підлітків напала на трьох українських підлітків у Варшаві та спочатку обзивала їх вульгарними словами, а потім розпочала жорстоко бити. П'ятьох нападників було затримано; прокуратура розслідує мотив бійки та чи була вона расово мотивована. 16-річний Артем отримав найбільші травми, у нього діагностували перелом черепа.
На початку липня в Познанському економічному університеті двоє чоловіків використали свої мобільні телефони, щоб записати на відео українку, яка там працювала, ставлячи їй запитання, серед іншого, про Степана Бандеру. Запис, опублікований в Інтернеті, викликав хвилю ненависті до жінки.
Кілька днів тому двоє поляків – 29 та 49 років – розмістили антиукраїнський банер в Овінській, поблизу Познані.
«Я припускаю, що ця статистика не відображає всієї правди. Зазвичай вважається, що злочини на ґрунті ненависті недостатньо повідомляються. Деякі жертви не хочуть повідомляти про злочин, бо просто бояться», – каже доктор Яцек Кухарчик, соціолог і президент Інституту громадських справ. Він вважає, що «токсична атмосфера», що оточує українців у Польщі, поширюється із заяв політиків та інтернету в реальний світ.
«У нас є ефект згоди. Більше не потрібно соромитися, а деякі навіть вважають напади на українців джерелом гордості. Не забуваймо, що накопичений гнів також посилюється «російськими тролями» – додає соціолог.
Союз українців у Польщі провів «Моніторинг мови ворожнечі» за 2024-2025 роки та підготував звіт.
«Динаміка антиукраїнської мови ненависті та злочинів, мотивованих упередженням, у Польщі має хвилеподібний характер. Вона визначається, перш за все, перебігом подій та політичних і соціальних процесів. Вона тісно пов’язана з діяльністю, що здійснюється в рамках інформаційної війни Росії проти Заходу»,
- сказано у звіті.
За їхніми словами, у 2025 році відбулося чергове «значне зростання агресії, спрямованої проти української громади». Причиною стала президентська кампанія, під час якої політики обговорювали ідеї щодо обмеження допомоги українцям у Польщі.
Інститут моніторингу ЗМІ підрахував, що з квітня по липень 2025 року (час найінтенсивнішої виборчої кампанії) у польському інтернеті було виявлено 94 000 антиукраїнських постів із загальним охопленням понад 32 мільйони контактів.
На думку авторів звіту, «особливу роль у посиленні антипатії до українців відіграв Гжегож Браун, кандидат у президенти Республіки Польща, який брав участь в акції зняття українського прапора з будівлі ратуші в Білій Підлясці , тим самим започаткувавши широку кампанію зі зняття прапорів, що проводилася в різних місцях Польщі, в якій брали участь не лише його соратники, а й пересічні громадяни».
Цей рік був ще складнішим у польсько-українських відносинах. У 2026 році взаємна ворожнеча знову загострилася через Волинське питання, а точніше, рішення президента Зеленського присвоїти одному з батальйонів звання «Героїв УПА»,
що спонукало президента Кароля Навроцького позбавити президента України Ордена Білого Орла . Також стало відомо про небажання передавати Польщі технології безпілотників, нездатність отримати подаровані МіГи та виключення Польщі з Коаліції протиракетної оборони на прохання України.
Нещодавнє липневе опитування IBRiS, проведене на замовлення «Rzeczpospolita», показало, що питання УПА змінило наше ставлення до українців, які проживають у Польщі. Майже 34% респондентів вказали на зміну настроїв на гірше, 1,8% на краще, а 60,7% залишилися незмінними.
Більше половини респондентів (56%) звинуватили Володимира Зеленського у нинішній кризі. Кожен п'ятий респондент (20%) вважав, що президенти України та Польщі винні в рівній мірі, і майже такий самий відсоток (19,7%) звинуватив президента Кароля Навроцького.
