Не вийшло «зіпхнути» вину за масову загибель «червонокнижних» птахів на заповідник Асканія-Нова. Дослідники з наукового Центру превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки (Київ) підтвердили, що у пробах води з п’яти ставків та кормової суміші,взятої у заповіднику, ніяких слідів отрути не виявили. Натомість у зразках патолого-анатомічного матеріалу, взятого від загиблих пернатий, знайшли сліди бродіфакуму – антикоагулянту, який застосовується у препаратах для боротьби з гризунами. «Виявлені концентрації є токсикологічно значимими для різних видів птахів та можуть вказувати на можливість їх смертельного отруєння», — йдеться у офіційній інформації Держпродспоживслужби України. До того ж, препарат може бути небезпечним і для здоров’я людини!
Інформація до роздумів. Симптомами гострого отруєння бродіфакумом є слабкість, блювання, головний біль. За кілька днів – підшкірні крововиливи, виділення з кров’ю. Речовина вражає печінку й нирки, кровоносну, центральну нервову, дихальну та серцево-судинні системи. Отруїтися можна навіть через вдихання, або ж через потрапляння токсину до рота.
Хворі потребують кваліфікованої медичної допомоги.
Таким чином, науковці обґрунтували версію, якої з самого початку дотримувалися в Асканії-Нова: журавлі, огарі, крякви, хижі птахи загинули через те, що одні харчувалися отруєним зерном на полях, яке розсипали для знищення мишей. А інші полювали на тих, хто годувався тим небезпечним зерном. Але ж що далі? Птахи продовжують гинути, винні не розшукані. І екологи вважають, що за геноцид пернатих повинні відповідати не тільки аграрії, а й держава.
— Нам розказували, що внесення препаратів із бродіфакумом як діючою речовиною – то нормальне явище, бо вони зареєстровані в Україні, а використовуючи його, аграрії буцімто діяли у межах правового поля. Тоді питання виникають до Мінекології України: як чиновники зареєстрували цю отруту, і чому ніхто не контролював правильність її застосування? У нас є законодавство з захисту рослин, але воно чомусь «криве»: захищає не так рослин і тварин, як товаровиробників, — зазначив директор заповідника Асканія-Нова Віктор Гавриленко. – Дуже болить і те, що птахи продовжують гинути.
Жертв отрути вже понад шістсот. Тільки за один день, 4 березня, назбирали понад вісімдесят мертвих граків, галок, одного канюка. Сума збитку, завданого природі, наближається до чотирьох мільйонів гривень. І загибель пернатих, мабуть, триватиме – адже їх весняна міграція, шляхи якої лежать через таврійські степи, має завершитися тільки в середині квітня.
Мишей на полях у нас труїли і раніше. І випадки загибелі птахів, у яких в раціоні або зерно, або гризуни, також раніше траплялися. Але ці факти замовчували, або не надавали їм значення, аж доки в заповіднику не забили на сполох. Скажімо, Азово-Сиваська орнітологічна станція нещодавно надіслала до Асканії-Нова лист із повідомленням про загибель у період гніздування (травень минулого року) двох тисяч особин жовтоногого мартина на території Генічеського району Херсонщини.
Причину вимирання колонії тоді не встановили достеменно, тому цей жахливий факт надбанням суспільства не став. Але тепер винищення рідкісних птахів набуло міжнародного розголосу. До заповідника Асканія-Нова вже надійшли запити про надання інформації про це від таких авторитетних організацій, як Bird Life International (Нідерланди), «Робоча група журавлів у Євразії» (Москва). А оскільки Україна зобов’язалася охороняти рідкісних та зникаючих диких птахів, світове співтовариство спитає з неї, як вона допустила їх загибель. І може ввести санкції за невиконання власних зобов’язань – аж до заборони експорту зерна з Херсонщини або впровадження загороджувальних мит на нього.
Сергій ЯНОВСЬКИЙ.