Ситуація навколо Костянтинівки на Донеччині залишається напруженою і суперечливою, де офіційні заяви про контроль стикаються з реальністю постійних боїв і проникнення російських штурмових груп у міську забудову. Українські військові заперечують інформацію про оточення, але визнають, що місто фактично перебуває у стані постійної «сірої зони». При цьому російські війська не припиняють спроб просування, а оборона тримається на межі можливостей.
*]:pointer-events-auto R6Vx5W_threadScrollVars scroll-mb-[calc(var(--scroll-root-safe-area-inset-bottom,0px)+var(--thread-response-height))] scroll-mt-[calc(var(--header-height)+min(200px,max(70px,20svh)))]" dir="auto" data-turn-id="request-6a36223a-cba0-83eb-9e0f-ec278c5eb33c-3" data-turn-id-container="request-6a36223a-cba0-83eb-9e0f-ec278c5eb33c-3" data-testid="conversation-turn-169" data-turn="assistant">
Командування українських сил заперечує заяви про нібито оточення підрозділів у районі Костянтинівки, однак визнає, що напрямок залишається одним із найскладніших на всій лінії фронту. Командир 19-го корпусу ЗСУ, бригадний генерал Олександр Бакулін,
який координує оборону цього сектору, наголошує, що ситуація перебуває під контролем, хоча тиск противника не зменшується.
Військові описують російську тактику як системну і вже неодноразово застосовану в інших містах Донеччини — спочатку спроби обходу з флангів, далі створення загрози оточення та поступове перерізання логістичних маршрутів. Саме логістика, за словами бійців, є ключовою ціллю противника, адже її руйнування автоматично ускладнює утримання позицій.
Як працює російський тиск на містоЗа оцінками українських військових, російські підрозділи намагаються закріплюватися в міській забудові, використовуючи невеликі штурмові групи, які просочуються з різних напрямків. Частину таких груп фіксували навіть на північних околицях міста, поблизу напрямку на Дружківку, що ускладнює оборону та змушує українські сили діяти в режимі постійного реагування.
Один із операторів безпілотних систем, який працює на цьому напрямку, пояснює, що сам факт появи противника в місті ще не означає встановлення контролю, але значно ускладнює бойову ситуацію. За його словами, йдеться про класичний стан «сірої зони»,
коли обидві сторони присутні в межах одного простору і ведуть постійні бойові зіткнення.
Дефіцит сил і постійна ротаціяОкремою проблемою військові називають нестачу особового складу, яка впливає на можливості утримання позицій і реагування на штурми. За словами одного зі співрозмовників, іноді командування не фіксує втрату позицій одразу, щоб уникнути наказів на їхнє термінове повернення, що лише додає напруги в управлінні обороною.«У нас і так не вистачає людей навіть для того, щоб утримувати те, що контролюємо. Про штурми годі й говорити», — зазначив один із військових, який бере участь у боях за місто.
Через це підрозділи змушені отримувати підсилення з інших ділянок фронту, включно з тиловими позиціями, але темпи поповнення часто не встигають за втратами.
Що кажуть про перспективиПопри складну ситуацію, частина військових вважає, що стабілізувати напрямок ще можливо за умови швидкого підсилення та ефективнішої роботи по логістиці противника і його операторах дронів. Саме безпілотники, за їхніми словами, зараз відіграють ключову роль у стримуванні просування російських сил. «Якщо ми не змінимо підхід, не почнемо знищувати їхню логістику та операторів дронів — вони й далі просуватимуться вперед», — наголосив військовий.
Місто як зона постійного боюУсі співрозмовники погоджуються, що реальна ситуація в Костянтинівці не вкладається у прості формулювання «контроль» або «захоплення». Йдеться про простір, де бойові дії відбуваються постійно, а лінія фронту фактично розмита всередині міської забудови.
Українські підрозділи продовжують утримувати позиції, одночасно відбиваючи спроби проникнення противника і шукаючи способи стабілізувати оборону на тлі постійного тиску. Про це пише BBC.
РФ атакувала Україну балістикою, Кинджалами та БПЛА
Дрони атакували порти в Керчі та Краснодарському краї РФ