Донецьк

Особливий порядок на Донбасі: Україна не фінансуватиме терористів

18 бер•Вголос

Верховна Рада ухвалилу законопроект «Про особливий порядок самоврядування в деяких районах Донеччини та Луганщини». Одразу ж у російських засобах масової інформації на цей закон з’явилася жорстка реакція терористичних «ЛНР» і «ДНР», які заявили, що прийнятий документ суперечить мінським домовленостям. «Вголос» звернувся до відомих українських політологів та аналітиків, аби вони пояснили, що означатиме прийнятий закон для України і як саме документ вплине на подальший розвиток подій на Донбасі.

Український політолог Вадим Карасьов вважає, що прийнятим законом Україна, перш за все, визнає території Донбасу, які сьогодні контролюються терористичними «ДНР» і «ЛНР», тимчасово окупованими. А якщо це окупація, то всю відповідальність за ситуацію на цих територіях має нести окупант, тобто Російська Федерація.

«Будь-які розмови про фінансову та соціальну підтримку Україною «ДНР» і «ЛНР» сьогодні не є дійсними, бо згідно з прийнятим законом, допомагати соціально та економічно терористичним «ЛНР» і «ДНР» має Росія та її маріонетки. Україна буде це робити лише після виведення з окупованої території незаконних військових угрупувань та проведення у містах та районах виборів,

згідно українським законодавством», – запевнив політолог.

Також він наголосив, що не треба плутати особливий порядок самоврядування з «особливим статусом» Донбасу. «В законі немає жодного слова про «особливий статус Донбасу». Україна прийняла особливий порядок, який є продовженням мінських домовленостей. А в них, зауважте, немає термінів «ДНР» і «ЛНР», а підписи Захарченка і Плотницького – це лише підписи приватних осіб без будь-яких посад», – пояснив Карасьов.

На запитання «Вголосу» щодо бурхливої реакції ватажків терористів на цей закон, він запевнив, що нам не потрібно цим перейматися. «Не важливо, чи будуть «грати» терористи та російські спонсори за нашими правилами чи ні, головне – Україна показала світові, що дотримується мінських угод. Ми свою справу зробили – м’яч на їх стороні. Що будуть робити окупанти, – то вже інша справа. Скоріш за все, вони не погодяться з нашим сценарієм», – підкреслив  політолог.

Водночас, Вадим Карасьов зазначив, що прийнятий закон не є ультиматумом. Навпаки – це бачення Україною того, як можна через мирний політичний процес поступово провести деокупацію окупованого Донбасу,

як вивести з цієї території незаконні війська і перейти до формування місцевої влади.

Глава Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко також певен, що Україні не потрібно зважати, як поставляться до прийнятого закону представники терористів.

«Ми не можемо ставати по стійці «Струнко!», коли терористам цього забажається. Адже вони відкрито ігнорують українські закони, відверто плюють на Україну», – сказав політолог. Він акцентував увагу на тому, що прийнятий закон виконує роль запобіжника.

«Закон фактично визначає початок набуття чинності особливого порядку самоврядування на окремих територіях Донбасу. Це станеться після проведення демократичних виборів, згідно з українським законодавством і за участі українських політичних сил, представників мас-медіа, міжнародних спостерігачів», – зауважив Володимир Фесенко.

На запитання, коли саме це може відбутися, політолог визнав, що це питання потребує певних  уточнень, які буде визначено в рамках майбутньої роботи мінської контактної групи.

«Будемо реалістами: місцеві вибори не відбудуться без згоди сепаратистів.

І якщо вони не погодяться на це, ми не погодимося, щоби ці території отримали особливий порядок самоврядування. Це не ультиматум, це компроміс, якого треба досягати. Це та червона лінія, за яку ми не можемо зайти», – підсумував він.

Своєю чергою, голова правління центру соціологічних та політологічних досліджень «Соціовимір» Сергій Таран вважає, що прийняття цього закону для України означає шанс мирного вирішення конфлікту на Донбасі і шанс отримати легітимну владу на цій території.

«Закон є логічним продовженням мінських домовленостей. Спочатку – проведення виборів, далі – легітимізація влади і визнання Україною будь-яких результатів виборів. Єдина умова, аби вони були демократичними. Інша річ, що терористи не погодяться на це, але не будемо забігати наперед», – сказав політолог.

Політичний аналітик Володимир Цибулько вважає, що скоріш за все на Донбас чекає доля Північного Кіпру, Південної Осетії або Абхазії, де люди так само свідомо виборювали статус території занепаду.

«Прийнятим законом ми зафіксували цю територію як окуповану, і в такий спосіб переклали на Російську Федерацію право фінансово та соціально підтримувати Донбас.

Але Росії це не вигідно, бо в неї не вистачає коштів навіть для своїх земель. Тому я переконаний, що тут буде занепад, бо терористи не погодяться найближчим часом провести вибори і вивести війська», – запевнив він.

Водночас, на його думку, Україні важливо провести вибори на територіях, що межують з лінією зіткнення. І зробити це разом з запланованими на осінь виборами до органів місцевого самоврядування.

«Якщо нам вдасться провести там вибори і показати людям з окупованих територій всі «переваги» терористичної «ДНР» і «ЛНР», перевага буде на нашому боці», – наголосив він.

Український політолог, професор Києво-Могилянської академії Олексій Гарань певен, що сьогодні потрібно зважати, що на даний момент Україна не може контролювати окуповану територію.

«Закон про особливий порядок самоврядування вступає в дію лише після проведення місцевих виборів. Через це зараз цей закон мало, що змінить. Але в такий спосіб Україна показала, що виконує мінські домовленості. В тому числі і перед людьми, які мешкають на цій території», – вважає він. І продовжує, що завдяки цьому закону Путіну не вдалося «повісити» на Україну фінансові зобов’язання щодо утримання Донбасу.

«Тепер фінансування Донбасу залежить від Путіна. А ми чекатимемо виборів і відведення військ, і тільки потім будемо вести перемовини про фінанси», – підкреслив політолог і додав, що Донбас – це лише два регіони України, окрім яких є інші області, які потребують соціально-економічної підтримки.

Тетяна Зеленська, «Вголос»

Читайте ще