Прагнення законодавця максимально прискорити адаптацію національного законодавства до права ЄС призвело до процесуального маневру. Ухвалення пакету євроінтеграційних законів у сфері санітарних та фітосанітарних заходів вийшло на новий рівень. Профільний Комітет Верховної Ради України змінив первинну концепцію законопроєктів № 15058 та № 15058-1, запропонувавши бізнесу альтернативний акт
Законопроєкт № 15058 мав спростити правила, але, на думку ГНЕУ, створив низку правових колізій у сферах використання ГМО, контролю за матеріалами, що контактують з їжею, та сертифікації спиртних напоїв.
Попри те, що консолідований проєкт позиціонується як значний крок уперед, ретельний юридичний аналіз тексту свідчить, що більшість системних зауважень експертів ГНЕУ не були враховані або були виправлені лише частково, а в деяких сферах бізнесу створили нові регуляторні перешкоди.
Новітні продукти та корисні твердження: легітимні очікування бізнесу проти «регуляторного вакууму»
Одним із найбільш критикованих рішень законопроєкту № 15058 було скасування державної реєстрації для трьох категорій об’єктів санітарних заходів:
новітніх харчових продуктів, сировини для коптильних ароматизаторів та тверджень про користь для здоров’я.
Експерти у своєму висновку від квітня наголосили, що такий підхід є вкрай сумнівним. Вимоги щодо реєстрації коптильних ароматизаторів та тверджень про користь для здоров’я були внесені до базового Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» зовсім нещодавно — законами у 2023 та 2024 роках. Спроба ліквідувати їх вже у 2026 році порушує конституційний принцип юридичної визначеності та «легітимних очікувань» бізнесу, який щойно адаптував свої процеси під ці процедури.
Як вирішено проблему в новому консолідованому проєкті?
На жаль, Комітет проігнорував застереження ГНЕУ та зберіг підхід щодо скасування національної реєстрації. У новому проєкті новітні харчові продукти та твердження про користь для здоров’я вилучено з переліку об’єктів, що підлягають реєстрації Міністерством охорони здоров’я України.
Залишено норму, згідно з якою оператори ринку мають право безперешкодно вводити в обіг новітні харчові продукти,
твердження про користь та коптильну сировину, якщо вони просто авторизовані в Європейському Союзі
Реєстрація за процедурами МОЗ: суперечність із Законом «Про публічні електронні реєстри»
Державний реєстр об’єктів санітарних заходів, куди включаються харчові добавки, ароматизатори та ензими, є інформаційно-комунікаційною системою. ГНЕУ у своєму висновку вказало, що оскільки цей реєстр має статус публічного електронного реєстру, порядок його ведення має затверджуватися виключно Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 26 Закону України «Про публічні електронні реєстри».
Що залишилося в новому проєкті?
Це зауваження також залишився поза увагою Комітету. У консолідованому законопроєкті повноваження щодо затвердження порядку ведення державного реєстру харчових добавок, ароматизаторів та ензимів досі залишено за Міністерством охорони здоров’я України Це зберігає колізію між загальним законодавством про публічні реєстри та профільним харчовим законом, створюючи передумови для оскарження процедур ведення реєстру в судовому порядку.
Опромінення їжі іонізуючим випромінюванням
Регулювання діяльності з обробки харчових продуктів іонізуючим випромінюванням (нова стаття 32-3)
у первинній редакції законопроєкту № 15058 зазнало критики. ГНЕУ підкреслило, що в ЄС, відповідно до Директиви 1999/3/ЄС, дозволено опромінювати виключно обмежений перелік продуктів — сушені ароматичні трави, спеції та овочеві приправи з жорстким лімітом поглинутої дози до 10 кГр. Крім того, у проєкті бракувало визначення типів дозволених джерел випромінювання (гамма-промені 60Co або 137Cs тощо) та чітких вимог щодо ліцензування.
Як змінилося регулювання в новому проєкті та які ризики з’явилися?
Комітет спробував деталізувати статтю 32-3, проте замість простого впровадження європейських обмежень щодо переліку продуктів, він створив нову дозвільну процедуру
Тепер операторам ринку пропонується проходити окрему процедуру затвердження потужності з обробки компетентним органом Це фактично запроваджує новий вид дозвільного документа в агросекторі, що супроводжується поданням заяв та копій ліцензій, правом Держпродспоживслужби приймати рішення про тимчасове припинення дії затвердження у разі виявлення найменших невідповідностей, забороною діяльності на період призупинення та обов’язковим інспектуванням для поновлення дії затвердження.
Водночас прогалини залишилися неврегульованими.
Проєкт і надалі оперує загальною категорією «харчові продукти та харчові інгредієнти», замість того, щоб чітко обмежити обробку лише європейським переліком (трави та спеції), як вимагає Директива 1999/3/ЄС.
У законопроєкті так і не з’явилися необхідні зміни до Закону України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів». За європейськими нормами (Директива 1999/2/ЄС), споживач має бути чітко проінформований про те, що продукт або його інгредієнт піддавалися опроміненню словами «опромінений» або «піддавався дії іонізуючого випромінювання», навіть якщо цей інгредієнт присутній у складі у мізерній кількості. У наявній редакції закону така вимога прямо не закріплена на законодавчому рівні.
Водночас важливо врахувати, що вимоги щодо харчових продуктів, які піддаються дії іонізуючого випромінювання, в Україні вже врегульовані на підзаконному рівні. Зокрема, наказ МОЗ № 1280 від 15 липня 2023 року встановлює відповідні вимоги до таких продуктів та харчових інгредієнтів. Йдеться про відсутність відповідної норми на рівні профільного закону а не про повну відсутність регулювання маркування опромінених харчових продуктів в Україні.
Матеріали, що контактують з харчовими продуктами
Законопроєкт № 15058 змінює правила для виробників пакування, запроваджуючи систему електронної нотифікації процесів переробки та присвоєння унікальних ідентифікаторів за зразком європейського Регламенту (ЄС) № 2022/1616.
Проте ГНЕУ у своєму аналізі виявило кілька серйозних прогалин, які безпосередньо загрожують пакувальній галузі. Так, національний реєстр, згідно з проєктом, не міститиме унікальних номерів для самих авторизованих процесів переробки (RAN) та новітніх технологій (NTN), як це передбачено статтею 24 Регламенту 2022/1616. У консолідованому законопроєкті Комітет залишив цей перелік обмеженим лише RON, RIN, RSN та RFN.
Організація збирання відходів пластику для харчового рециклінгу безпосередньо регулюється базовим Законом України «Про управління відходами». Проте новий проєкт і надалі використовує неузгоджену термінологію, наприклад «роздільний (окремий) збір» (пункт 3 частини 1 статті 10-2) замість єдино правильного «роздільне збирання відходів», закріпленого у профільному законі про відходи.
Співіснування ГМО
Реформа законодавства у сфері ГМО отримала нове дихання у новому проєкті,
проте зберегла зауваження експертів.
Проєкт замінює загальні правила «паралельного використання ГМО та не-ГМ продукції» на значно вужчі «правила співіснування генетично модифікованих та негенетично модифікованих культур». ГНЕУ підкреслило, що це є помилкою, адже ГМО — це не лише сільськогосподарські культури на полях, а й мікроорганізми чи тварини, паралельне поводження з якими також вимагає жорстких правил безпеки.
У первинному проєкті № 15058 пропонувалося маркувати написом «генетично модифікований» лише ту продукцію, яка складається з більше ніж одного інгредієнта У новому проєкті Комітет частково виправив цю помилку, додавши норму про те, що у разі відсутності переліку інгредієнтів (коли продукт однокомпонентний), напис про ГМО має міститися в основному полі видимості упаковки. Проте складні розбіжності між маркуванням ГМ-продукції та вимогами ЄС щодо простежуваності для нефасованих товарів все ще створюють ризики для українських експортерів.
Пряма заборона «маркетингового» маркування для невластивих продуктів
У консолідованому законопроєкті повністю збережено правило щодо маркування продуктів,
які не можуть містити генетично модифікованих організмів.
Нова редакція частини дев’ятої статті 26 Закону про ГМО встановлює: «Забороняється використання позначки «Без ГМО» у маркуванні харчових продуктів, які за своїм складом не можуть містити ГМО та при виробництві яких використовувалася сировина, яка за своїм складом не може містити ГМО».
Таким чином, виробники продуктів, які об’єктивно не можуть містити ГМО не зможуть використовувати позначку «Без ГМО» як маркетинговий інструмент для привернення уваги споживачів.
Штраф 100% вартості партії
Законопроєкт передбачає нові вимоги до вирощування, обігу та простежуваності ГМО. Стаття 29 зобов’язує суб’єктів господарювання, які вирощують генетично модифіковані культури, забезпечувати їх співіснування з негенетично модифікованими та органічними культурами, зокрема дотримуватися вимог щодо просторової ізоляції, буферних зон, очищення техніки та інформування інших суб’єктів господарювання.
Стаття 27 встановлює вимоги до простежуваності: під час першого введення ГМО в обіг оператор має передати наступному оператору відповідний унікальний реєстраційний номер та інформацію про наявність ГМО.
Цю інформацію оператори в ланцюгу постачання мають зберігати протягом п’яти років.
За порушення правил співіснування культур для юридичних осіб передбачений штраф у розмірі від 15 до 20 мінімальних заробітних плат. Водночас за повторне протягом року порушення вимог щодо вирощування ГМ-культур або їх розміщення на ринку законопроєкт передбачає штраф у розмірі 100% вартості відповідної партії ГМО або ГМ-продукції, але не менш як 100 тис. грн.
Скасування Закону «Про молоко та молочні продукти»
Новим рішенням аграрного Комітету стало внесення до проєкту пункту про повне скасування Закону України «Про молоко та молочні продукти» з перехідним періодом у 2 роки.
Хоча це рішення покликане усунути дублювання регулювання у зв’язку з наявністю загального харчового законодавства, для молочного бізнесу це означає необхідність повністю переглянути свої технологічні регламенти. Головний ризик полягає в тому, чи встигне уряд протягом дворічного перехідного періоду розробити та затвердити весь масив підзаконних актів, які визначатимуть вимоги до специфічних молочних продуктів (сирів,
масла тощо), щоб уникнути ризику виникнення прогалин або регуляторної невизначеності після втрати чинності закону.
Частина зауважень ГНЕУ — зокрема щодо стабільності законодавства, дискреційних повноважень та окремих термінологічних колізій — у новій редакції законопроєкту залишилася неврахованою або була врахована лише частково. Водночас консолідований проєкт містить і нові регуляторні положення, які можуть створити для бізнесу додаткові адміністративні бар’єри. Серед них — окрема процедура затвердження потужностей для обробки харчових продуктів іонізуючим випромінюванням, а також зміни у сфері державної реєстрації об’єктів санітарних заходів і скасування Закону України «Про молоко та молочні продукти» з 1 січня 2029 року.
Для бізнесу запропоновані зміни можуть означати додаткові регуляторні вимоги та ускладнення окремих процедур державного контролю. Компаніям варто заздалегідь оцінити можливий вплив нових правил на виробничі та юридичні процеси, а галузевим асоціаціям — долучитися до доопрацювання законопроєкту під час його підготовки до другого читання.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/suduaта на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook в Instagramта в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
