В Україні утворилась велетенська діра у державному бюджеті. Не вистачає близько трильйона гривень на фінансування армії — закупівлю озброєння, зарплати військовим та компенсації родичам за загиблих бійців. Уряд армію без грошей не залишить. Частину необхідної суми сподіваються отримати від міжнародних партнерів, частину заберуть із цивільного сектору, а ще частину, ймовірно, доведеться покривати банальним друком грошей. Звісно, це розкрутить інфляцію, і гривня полетить у прірву.
Про це говорив міністр фінансів України Сергій Марченко на засіданні фінансового комітету Верховної Ради, пише komersant.ua.
У зв’язку з катастрофічною ситуацією, яка склалася з українським бюджетом уряд просить депутатів пришвидшити ухвалення законів, від яких залежить надходження чергових кредитних траншів від Євросоюзу та МВФ.
Сергій Марченко попередив, що обмежені можливості державного бюджету можуть створити ризик затримок із соціальними виплатами. Під час виступу він зазначив, що уряд уже змушений переносити окремі бюджетні видатки, а подальший розвиток ситуації значною мірою визначатиметься обсягами міжнародної фінансової допомоги.
За словами очільника Мінфіну, нині критично важливо ухвалити законопроєкти, необхідні для продовження фінансової підтримки України з боку Європейського Союзу та Міжнародного валютного фонду. Марченко звернувся до народних депутатів із закликом не затягувати з відповідними рішеннями, наголошуючи на їхній значущості для державних фінансів.
Через нестачу ліквідних коштів Міністерство фінансів уже визначило механізми, які дозволяють тимчасово переглядати строки фінансування. Зокрема, менш пріоритетні видатки можуть переноситися на пізніший термін, аж до завершення бюджетного року. Окремо уряд має затвердити порядок роботи в ситуації, коли наявних ресурсів недостатньо для одночасного виконання всіх запланованих бюджетних зобов’язань.
За інформацією одного з джерел, витрати, які не пов’язані безпосередньо з обороною або соціальними програмами, уже перенесено на грудень.
Оборонні потреби фінансуватимуть насампередЗа умов дефіциту коштів головним напрямом державного фінансування залишається сектор безпеки та оборони. Інші бюджетні зобов’язання виконуватимуться залежно від фактичного надходження доходів до бюджету.
Фактично уряд застосовує принцип пріоритетності: кошти, які надходять до державної скарбниці, передусім спрямовуються на армію та безпековий сектор. Лише після забезпечення цих потреб фінансування розподілятиметься на інші статті видатків.
Водночас на цей момент про скорочення соціальних програм не йдеться. Проте міністр фінансів визнав, що за подальшого погіршення ситуації з надходженнями на єдиний казначейський рахунок повністю виключити затримки соціальних виплат неможливо.
Окремо Марченко наголосив на небажаності затримок із виплатою заробітних плат. На його думку, така ситуація свідчила б уже про надзвичайно серйозні проблеми у фінансовій системі держави.
Армії не вистачає 27 мільярдів доларів24 серпня президент України Володимир Зеленський повідомив, що до завершення 2026 року для потреб армії необхідно додатково знайти близько 27 млрд доларів.
Оприлюднена сума викликала додаткові запитання у європейських партнерів України. Представники країн-партнерів намагаються отримати детальніше пояснення щодо структури дефіциту, його реального масштабу та джерел, з яких його можна компенсувати.
Київ, зі свого боку, звернувся по допомогу до Великої Британії, Канади та Японії, розраховуючи на їхню участь у покритті фінансової потреби.
Водночас раніше колишній міністр оборони Михайло Федоров говорив про значно меншу суму. За підготовленим у період його роботи планом, прогнозований дефіцит оборонного фінансування до кінця року оцінювався приблизно у 5 млрд доларів.
29 серпня міністр оборони Євгеній Хмара підтвердив актуальність оцінки у 27 млрд доларів. При цьому він заявив, що його відомство вже розглядає можливі механізми залучення необхідних ресурсів.
Які ризики виникають без міжнародної допомогиЩе одним потенційним, і вкрай небажаним, сценарієм у Мінфіні називають монетарне фінансування бюджету. До такого варіанту можуть вдатись у крайньому випадку - якщо надходження зовнішньої фінансової підтримки затягуватиметься, а внутрішніх ресурсів не вистачатиме для виконання державних зобов’язань.
Марченко попередив, що використання такого механізму матиме значні економічні ризики. Серед можливих наслідків він назвав ослаблення гривні, прискорення інфляції та появу додаткового тиску на фінансову систему.
Але, за оцінкою міністра, тривала затримка з фінансуванням здатна спровокувати соціальне напруження, після чого уряду доведеться ухвалювати вимушені рішення для стабілізації ситуації. Саме тому, наголосив Марченко, держава не може бездіяльно чекати на надходження міжнародних коштів.
Водночас українцям слід зрозуміти: про скорочення соцвиплат або про їхню затримку наразі ніякої офіційної інформації немає. А те, про що говорив Марченко — це лише внутрішня кухня влади.
Однак, фінансове становище України залишається значною мірою залежним від своєчасного надходження зовнішньої допомоги. За дефіциту ресурсів уряд насамперед забезпечуватиме оборонні потреби, тоді як інші видатки можуть фінансуватися із затримкою залежно від фактичних надходжень до бюджету.
Чому в бюджеті утворився такий колосальний розривЧерез повномасштабну війну державний бюджет України продовжує недоотримувати заплановані доходи. Наразі розрив між очікуваними та фактичними надходженнями становить майже 35 млрд грн. При цьому фінансове навантаження на сектор безпеки й оборони зросло понад ті цифри,
що закладалися в бюджеті
Про це в ефірі Вечір.LIVE повідомив народний депутат Олексій Леонов.
За оцінкою парламентаря, для забезпечення потреб Збройних сил України до кінця року необхідно близько 27 млрд доларів. Саме таку суму раніше називав президент України. Однак якщо врахувати не лише безпосередні потреби армії, а весь обсяг необхідного фінансування, загальна потреба може наближатися до 50 млрд доларів.
Окремою статтею залишаються виплати військовослужбовцям. За словами Леонова, для них потрібно близько 300 млрд грн. Частину необхідної суми держава вже має у своєму розпорядженні. Приблизно 72 млрд грн планують акумулювати за рахунок перерозподілу коштів із програм, реалізацію яких було призупинено.
Водночас додаткові ресурси могли б з’явитися завдяки законодавчим рішенням. Леонов заявив, що Верховна Рада минулого тижня не підтримала два законопроєкти, які, на його думку, потенційно могли б принести державному бюджету майже 6 млрд доларів.
Парламентар наголосив, що ситуація з державними фінансами залишається напруженою. За його словами, проблеми посилюються тим, що український бізнес також працює у складних умовах, через що бюджетні надходження скорочуються.
"Грошей справді недостатньо, тому рішення необхідно ухвалювати вже зараз", — зазначив Леонов.
Таким чином, наприкінці року Україна може зіткнутися одночасно з недовиконанням дохідної частини бюджету та значною потребою в додатковому фінансуванні оборонного сектору. В умовах війни пошук нових джерел коштів і перегляд пріоритетів державних видатків залишаються критично важливими.
Нагадаємо, чиновники Євросоюзу вимагають від української влади звіту, звідки утворилась така велетенська діра в бюджеті.
