Однак нове дослідження показує, що такий тип харчування може підходити не всім. Для деяких людей низьковуглеводна дієта здатна суттєво підвищувати рівень «поганого» LDL-холестерину, а отже — потенційно збільшувати ризик серцево-судинних захворювань, інфаркту та інсульту.
Низьковуглеводні раціони зазвичай передбачають значне скорочення продуктів, багатих на вуглеводи зокрема хліба, картоплі та інших крохмалистих продуктів. Їх часто замінюють їжею з високим вмістом жирів і білка.
Раніше такі дієти пов’язували з підвищенням рівня так званого «хорошого» HDL-холестерину, який допомагає виводити надлишки жирів із кровоносних судин. Проте нові дані свідчать, що велика кількість жирної їжі може мати й протилежний ефект — особливо у людей із генетичною схильністю до підвищеного рівня LDL-холестерину.
Дослідники зі Школи медицини Стенфордського університету вирішили з’ясувати, чи можуть генетичні особливості людини допомогти передбачити її реакцію на різні типи харчування
Учені проаналізували дані великого дослідження, у якому понад 600 дорослих протягом року дотримувалися або здорової низьковуглеводної,
або здорової низькожирової дієти.
Спочатку дослідники не виявили суттєвої переваги жодного з двох підходів щодо зниження ваги Однак у новому аналізі вони зосередилися на 431 учаснику, для яких були доступні генетичні дані.
Науковці вивчали індивідуальні генетичні особливості учасників, кількість споживаних насичених жирів і зміни рівня LDL-холестерину протягом шести місяців.
Виявилося, що серед людей, які дотримувалися низьковуглеводного раціону, учасники з генетичною схильністю до підвищеного рівня «поганого» холестерину частіше стикалися з його значним зростанням.
Найбільше підвищення LDL-холестерину спостерігалося у людей із високим генетичним ризиком, які одночасно споживали багато насичених жирів.
Причина може полягати в тому, що, відмовляючись від продуктів із великою кількістю вуглеводів, люди нерідко замінюють їх жирною їжею — червоним м’ясом, сиром, вершковим маслом та іншими продуктами, багатими на насичені жири.
Авторка дослідження Алекса Барад наголошує, що універсальної дієти, яка однаково добре працює для всіх, не існує.
«Рекомендації щодо харчування іноді подаються як універсальні для кожного.
Але якщо в одних людей низьковуглеводна дієта підвищує рівень холестерину, то в інших вона може не мати такого ефекту», — зазначає дослідниця.
Науковці сподіваються, що в майбутньому їхній підхід допоможе лікарям і дієтологам визначати людей, які можуть по-різному реагувати на певні типи харчування.
Які жири варто обиратиНасичені жири містяться переважно в продуктах тваринного походження — м’ясі, жирних молочних продуктах, вершковому маслі та сирі. Значну кількість насичених жирів також містить пальмова олія.
Ненасичені жири, навпаки, переважно надходять із рослинної їжі та риби. До корисніших джерел жирів належать горіхи, насіння, оливкова олія та продукти, багаті на омега-3 жирні кислоти.
Фахівці рекомендують обмежувати кількість насичених жирів у раціоні та, за можливості, замінювати їх ненасиченими. Це може допомогти зменшити ризик серцево-судинних захворювань.
Для тих, хто дотримується низьковуглеводного харчування, це означає, що варто частіше обирати горіхи, насіння та оливкову олію замість вершкового масла, жирних шматків м’яса й перероблених м’ясних продуктів.
Головний висновокНизьковуглеводна дієта може бути ефективним інструментом контролю ваги та рівня цукру в крові але її вплив на організм залежить від індивідуальних особливостей людини.
Особливо обережними варто бути тим, хто має генетичну схильність до підвищеного рівня холестерину або вже має проблеми із серцево-судинною системою. У таких випадках вибір продуктів і типу жирів може бути не менш важливим, ніж сама кількість вуглеводів у раціоні.
Перед суттєвою зміною системи харчування людям із підвищеним рівнем холестерину або ризиком серцево-судинних захворювань варто проконсультуватися з лікарем.
За матеріалами Daily Mail
Фото: Unsplash
50Plus
