З віком повсякденні справи можуть поступово ставати складнішими. Іноді причина цілком звичайна — втома біль, зміна життєвих обставин або тимчасове погіршення самопочуття. Проте якщо людина, яка раніше легко справлялася з побутовими завданнями, дедалі частіше потребує допомоги, варто з’ясувати, що саме змінилося.
Дослідження за участю понад 6000 дорослих у Південній Кореї виявило зв’язок між поступовим погіршенням здатності виконувати повсякденні завдання та вищим ризиком смерті протягом подальшого спостереження.
Водночас дослідники наголошують: це не означає, що труднощі з покупками чи приготуванням їжі самі по собі скорочують життя.
Які побутові навички вивчали науковціДослідники Сеон-Ук Бек і Джин-Ха Юн із Університету Йонсей аналізували так звані інструментальні повсякденні активності — навички, необхідні людині для самостійного життя.
До них належать:
- приготування їжі;
- прання;
- користування транспортом;
- управління фінансами;
- прийом ліків;
- виконання інших складніших побутових завдань.
одягання чи прийому їжі.
Для дослідження використали дані 6033 людей віком від 45 років, які брали участь у Корейському лонгітюдному дослідженні старіння.
У період з 2006 до 2014 року учасники повідомляли, наскільки допомоги вони потребують у виконанні 10 повсякденних завдань.
У більшості труднощі залишалися незначнимиПереважна більшість учасників — 5757 осіб, або 95,4% — протягом усього періоду мали небагато обмежень у повсякденному житті.
Водночас у групі з 276 людей труднощі поступово посилювалися. За використаною дослідниками 20-бальною шкалою середній показник обмежень у них за вісім років зріс із 1,8 до 7,3 бала.
Чому це може мати значення? Людині, яка дедалі більше залежить від допомоги, може бути складніше самостійно купувати продукти, відвідувати лікаря, оплачувати рахунки або дотримуватися графіка прийому ліків.
Зростання таких труднощів також може бути ознакою певного захворювання або загального ослаблення організму. Однак це лише можливі пояснення. Дослідження не встановлювало причинно-наслідкових зв’язків.
До чого тут психологічний стан?Вчені хотіли з’ясувати ще одне питання:
чи може погіршення здатності самостійно виконувати повсякденні справи бути пов’язане з емоційним станом людини.
У 2016 році учасники заповнили анкету, яка оцінювала симптоми депресії Після цього дослідники відстежували дані про смертність до 2024 року. Люди з групи, у якій повсякденні обмеження поступово посилювалися, повідомляли про більше депресивних симптомів. Статистичний аналіз показав, що ці симптоми могли пояснювати приблизно 16% зв’язку між погіршенням повсякденного функціонування та смертністю.
Це цікава підказка, але вона не пояснює більшу частину виявленого зв’язку. Крім того, дослідження не перевіряло, чи могло лікування депресивних симптомів змінити ризик смерті.
Що показали дані про смертністьЗа період спостереження померли 187 із 276 людей, у яких труднощі з повсякденними завданнями поступово посилювалися. Для порівняння, у групі з 5757 учасників, чиї обмеження залишалися незначними, померли 1067 людей.
Після врахування таких факторів, як вік, хронічні захворювання, дохід,фізична активність і здатність до базового самообслуговування, група з наростанням повсякденних обмежень мала приблизно вдвічі вищий ризик смерті протягом періоду спостереження.
Але цей показник не можна переносити на конкретну людину.
Дослідження порівнювало дві групи населення і не дає можливості передбачити, що станеться з окремою людиною, якщо їй стало важче виконувати певні побутові справи.
Чому не варто робити поспішних висновківДослідження було спостережним, тому воно не може довести, що саме труднощі в повсякденному житті спричинили погіршення здоров’я або що депресивні симптоми призвели до вищої смертності.
Можливий і зворотний зв’язок: попередні дослідження показували, що депресивні симптоми можуть передувати труднощам із виконанням повсякденних завдань.
Крім того, на результати могли впливати інші чинники. Дослідники не змогли повністю врахувати деменцію, фізичну крихкість, особливості харчування, соціальну ізоляцію та низку інших обставин.
Важливо й те, що до остаточного аналізу потрапили лише люди, які залишалися живими та продовжували брати участь у дослідженні у 2016 році.
Який висновок можна зробити?Мабуть, найкорисніше запитання, яке пропонує це дослідження, звучить просто: якщо звична справа раптом стала складною — чому?
Наприклад, якщо людині важко самостійно ходити за покупками, це може бути пов’язано з болем або фізичною слабкістю. Якщо вона почала забувати про рахунки чи ліки — варто звернути увагу на пам’ять, концентрацію та організацію повсякденного життя. Якщо ж людина втратила інтерес до звичних справ і перестала справлятися з ними, причиною може бути й емоційне виснаження.
Не кожна така зміна свідчить про серйозне захворювання. І це дослідження не пропонує універсального способу вирішення проблеми.
Але помічати поступові зміни важливо. Вчасна розмова з близькою людиною або лікарем може допомогти зрозуміти, що саме стало причиною труднощів — практична перешкода, фізична проблема чи емоційне неблагополуччя.
У багатьох випадках своєчасна підтримка може зробити повсякденне життя простішим і безпечнішим.
За матеріалами ScienceAlert
Фото: Unsplash
50Plus
