Що відбувається?На вулиці Конторській у залопанській частині міста знищують історичний вигляд двох будівель ХІХ століття. На це звернув увагу громадський діяч Михайло Титаренко
«Не тільки ворог вміє руйнувати та спотворювати нашу культуру й історію, це робимо ще й ми самі. А потім їздимо до інших країнах милуватися їхньою архітектурою» — написав він у своєму Instagram.
Йдеться про будинки №18 та №16А по вулиці Конторській. Вона проходить через історичний район Залопань, який містить багато архітектурних пам’яток та шедеврів міської забудови кінця ХІХ — початку ХХ століття.
В якому стані будинок №18?Будинок №18 по вулиці Конторській є пам’яткою архітектури місцевого значення. Його наприкінці ХІХ століття збудував невідомий архітектор для дружини статського радника Наталії Спенглер. Фасад у стилі класицизму прикрашений характерними елементами: фризом, сандриками (карнизами) та пілястрами (пласкими колонами).
У 2010-х роках будівлю частково відреставрували та пофарбували фасад. Разом із тим вона втратила деякі архітектурні деталі: фільонки пілястрів та деякі узори під вікнами.
24 вересня 2020 року у будівлі сталася пожежа. Тоді загинуло двоє людей, був зруйнований дах будинку. Будівлю відновили. У 2021 році Харківська міська рада замовила розробку проєкту ремонту за 446 300 гривень, а у 2022 році — запланувала виділення 3 053 738 гривень на її реставрацію. Вона мала завершитися у грудні того ж року.
Невідомо, який саме підрядник отримав кошти з міського бюджету, але всі декоративні елементи з фасаду будинку збили ще наприкінці 2021 року, перед початком повномасштабного вторгнення Росії. Досі жодних реставраційних робіт на об’єкті не проводилося, він стоїть із голими стінами.
Що з будинком №16А?Будинок №16А по Конторській побудований приблизно у той же час і такому ж самому стилі. Архітектора, як і першого власника будинку, визначити важко. Відомо лише, що на початку ХХ століття власником будинку був міщанин Григорій Полянський
На відміну від попереднього, будинок №16А не має охоронного статусу, тому невідомі «реставратори» встигли знищити портик, надбудували мансарду, зруйнували фриз та пошкодили капітелі пілястрів. Одну зі стін взагалі розібрали й побудували наново за допомогою газобетонних блоків.
Михайло Титаренко каже, що не знайшов у відкритому доступі документів щодо реконструкції цього будинку.
Чому важливо зберегти цей район?Залопань — один із історичних районів Харкова, розташований між вокзалом та центром міста, від якого він відділений річкою Лопань (звідси й назва).
Коли Харківська фортеця наприкінці XVII століття почала обростати селищами, тут, у межах сучасних вулиць Чоботарської, Конторської та Ярославської з’явилася Залопанська слобода. Пізніше ця територія увійшла до межі міста та була обнесена кріпосним муром із заходу.
Найбільш активна забудова Залопані розпочалася у 1869 році, після прокладання через Харків залізниці. З цього часу тут почали селитися заможні міщани, університетські професори, ремісники та купці другої гільдії.
Залопань відносно мало постраждала під час Другої Світової війни, тому тут можна побачити архітектуру Харкова добільшовицької доби, багатьом будівлям значно більше ста років.
Антон Алохінссон, обкладинка — Катерина Дрозд
Читайте також:
- У Харкові міськраду закликають не допустити знесення історичної будівлі на Полтавському шляху
- Шарівський палац на Харківщині грабують мародери
- Прокуратура повернула Харкову землю під археологічною пам’яткою, яку продала міська рада
