Олександр Огородніков з позивним Вітер — захисник, який один з перших зайшов у звільнений від окупантів Херсон 11 листопада 2022 року. За словами захисника, українська військова форма викликала у людей сльози радості.
Про пам’ятний день командир взводу першого механізованого батальйону, роти безпілотних авіаційних комплексів 28 окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу Олександр Огородніков розповів Суспільному Херсон.
Захисник родом з Одеси був учасником Революції Гідності, а у 2014 — 2015 рокахбув учасником Антитерористичної операції на сході України. Після 24 лютого 2022 року чоловік знову долучився до захисту країни, зокрема Одеси, Київщини, Донеччина, Харківщина та Херсонщина. Чоловік розповів про важкі бої, які точилися напередодні деокупації Херсона.
«Після вже звільнення Правдиного дійсно фронт почав рухатись дуже шаленими темпами. Ми зайшли в Херсон майже без жодного бою. Але напередодні дійсно були дуже важкі бої. Найбільш запеклими вони безумовно були в Олександрівці. Там ситуація була настільки важкою, що були шалені втрати в нас,
дуже багато загиблих. А після звільнення Херсона почалися доволі серйозні бої саме на узбережжі Дніпра. Вони загалом мали артилерійський характер», — поділився військовий.
Олександр з побратимами — одні з перших, хто увійшли у звільнене від російських загарбників місто.

«У листопаді 2022 року ми були першими, хто зайшов у Херсон. Ми зайшли без бою, але ситуація була важка тим, що дійсно існувало дуже багато колаборантського елементу, існувала вірогідність різних провокацій. І тому ми були напоготові», — пригадав Олександр.
За словами захисника, люди на вулицях міста радісно зустрічали українських військових та дякували за звільнення міста з окупації.
«Такого досвіду, який був в Херсоні, взагалі не було. Це дійсно було щось неймовірне. От ми заходили й просто сама наявність форми викликала таку бурю емоцій в людях. Вони обіймалися, плакали, раділи, це було неймовірно», — зазначив Олександр.

Багато людей зустрілося захиснику у Херсоні в радісний день, проте найбільше йому запам’яталася історія 12-річного хлопця, який попри небезпеку, висловлював свою проукраїнську позиції в Херсонській області під час окупації.
«В Антонівці я зустрів 12-річного хлопця з прапором. Він розповів, як підтримуючи Україну, виставив символіку, їздив на велосипеді з цією символікою, демонстрував це. Дуже смілива людина. Також він розповів, як його викрали разом з вітчимом, їх допитували, катували, знущалися. І після оцих побоїв їх викинули біля херсонської залізниці. Ця історія мене досі мотивує залишатися і продовжувати боротьбу», — поділився чоловік.

До грудня 2022 року Олександр з підрозділом перебували на Херсонському напрямку. За словами захисника, їхати звідти було важко: «Найважчим для мене було залишати Херсонщину. Тому що це була дійсно атмосфера рідності. Ви розумієте, яка це була атмосфера? Коли ми туди заїхали, от був випадок, у нас зламалося авто. І люди виходили, між ними була конкуренція, хто перший буде нам допомагати його ремонтувати. Люди постійно бігали з квітами, пригощали всім, що у них було».
Читайте також:
Три роки після звільнення. Як живе Херсон Проте важче ніж це, за словами Олександра, втрати, які доводилося переживати за час повномасштабного вторгнення. Так,
у червні 2024 року загинув друг захисника, з яким вони мали однакові позивні Вітер, Олександр Вовкович.
«Він у 21 рік приєднався до Збройних сил. Всю свою зарплатню до останку віддавав батькам, які були вимушеними біженцями. Завдяки йому вони придбали невелике господарство в Київській області й будиночок невеликий.У червні 2024 року він загинув. У нас дуже було багато втрат, але мене жодна так глибоко не чіпала, як ця. Людина пройшла повністю у всю війну і з самого початку, я маю на увазі, повномасштабну. Але він жодного разу не звернув уваги на те, що в нього була можливість піти в будь-який момент», — поділився військовий спогадами про друга, який мрія мати сім'ю, проте віддав життя, захищаючи Україну.

А про звільнення Херсона і місцевих мешканців Олександр додав: «Мене дуже вразило те, як я сказав, що нація народжується через досвід, досвід боротьби. Херсонці всі дуже шалено відчули оцю свою українську ідентичність».