“Ми пройшли цю зиму, найбільш складну за всі роки війни”, — заявив Зеленський під час свого першого весняного звернення до українців. За словами президента, цієї зими Україну атакували понад 700 російських ракет, особливу роль серед них відігравала балістика.
Саме балістичні атаки на Київ спричинили найбільш відчутні руйнування на ТЕЦ. Через них на початку січня, за морозів у понад -20°C, без опалення залишилась половина багатоповерхівок столиці. І досі без опалення залишаються понад 1100 будинків — зокрема тих, які опалювала Дарницька ТЕЦ. Відновити їм подачу тепла до кінця цього опалювального сезону неможливо, запевняють у владі. Проблему треба вирішити до наступного опалювального сезону, однак єдиного бачення, як забезпечити стабільну роботу енергосистеми Києва в умовах російських атак, немає.
Суспільне зʼясовувало, чи зможе Україна відновити опалення у столиці до наступної зими та які пріоритети в підготовці ставить для себе держава.
Наслідки зимиСистема опалення у Києві побудована нерівномірно. На лівому березі столиці головні центри нагріву води, тобто теплоносія в батареях осель – це Дарницька ТЕЦ (ТЕЦ-4),
ТЕЦ-6 на Троєщині, а також завод із термічної переробки відходів "Енергія". На правому березі — ТЕЦ-5 та близько 150 котелень. Загалом, станом на 2020 рік у Києві майже 95% будинків залежні від централізованого опалення.
Саме через централізацію опалювальних потужностей на лівому березі росіянам вдалось залишити частину її мешканців без опалення до кінця зими. В першу чергу мова йде про ті будинки, які залежать від Дарницької ТЕЦ. Так, із 28 серпня 2025 року Росія здійснила на цю ТЕЦ дев'ять повітряних атак, під час яких використала 13 ракет. Із них п'ять поцілили в ніч проти 3 лютого.
Внаслідок руйнування Дарницької ТЕЦ 1129 житлових будинків залишились без опалення й електропостачання — це понад 300 тисяч споживачів. Руйнування ж на ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 були меншими, відновити їх роботу вийшло у середині лютого.
Однією із головних проблем цьогорічного опалювального сезону, окрім власне російських атак, стала рекордно холодна зима, вважає керівник енергетичних програм Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.
“У нас пошкодження ТЕЦ у Києві були і в попередні роки.
Однак тоді ми жили в умовах значно теплішої зими, не потрібно було щоразу зливати воду”, — каже він.
Морози ж ускладнювали ремонти й робили їх довшими. Зокрема, у деяких будинках столиці були прориви труб, що подовжувало термін ремонту.
Що саме треба відновитиЗараз найскладнішою залишається ситуація в Дарницькому й Дніпровському районах, де опалення забезпечувала ТЕЦ-4. Станом на кінець лютого керуюча компанія електроцентралі “Євро-Реконструкція” у відповідь на запит Суспільного повідомила, що на станції продовжують розбирати завали й розчищати пошкоджені ділянки. А також паралельно “здійснюється ремонт і заміна окремих вузлів та систем, а також підсилення інженерної й технологічної інфраструктури”.
Оскільки ТЕЦ-4 — приватна, ремонт станції “здійснюється за рахунок ресурсів підприємства та підтримки акціонера”, говорять у компанії-власниці. І додають, що фінансова підтримка від міської влади Києва чи інших владних інституцій не надходила.
Чи може стати на заваді для відновлення Дарницької ТЕЦ те, що вона у приватній власності, в міністра енергетики Дениса Шмигаля запитали народні депутати,
під час його візиту до парламентського комітету. За словами міністра, це складнощів не створює.
План відновлення ТЕЦ, за словами міністра, полягає у використанні обладнання з ТЕЦ у Каунасі й Ризі. Для цього представники держави їздили до Литви та Латвії. “В ці дві поїздки ми знайшли вузли і обладнання, яке треба сюди привезти та замінити. Тобто Дарницька ТЕЦ – це відновлення протягом літнього періоду та підготовка до наступного зимового сезону”, — розповів Шмигаль.
Також у Києві планують демонтувати обладнання з непрацюючої ТЕЦ-2 і встановити його на пошкоджених обʼєктах.
Чи потрібна децентралізаціяГолова Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації Максим Бахматов у себе на фейсбук-сторінці написав, що без незалежної теплової та електричної генерації наступного року Деснянський район може замерзнути.
“Навіть якщо залити мільярди гривень чи може навіть доларів у ремонт знищених ТЕЦ — країна-агресор буде туди бити. І знову зупиниться тепло. Вихід один — десятки й сотні невеликих об'єктів. У Києві 130 невеликих котелень і вони зараз дають тепло.
Для будинків, гуртожитків, підприємств. Це правий берег. У нас такого немає”, — написав Бахматов.
На його думку, до вересня 2026 року для Деснянського району необхідно побудувати 100 МВт електричної та 300 МВт теплової генерації.
Погоджується з Бахматовим і директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Проте вважає, що краще йти двома шляхами – відбудовою наявних ТЕЦ та будівництвом нових котелень.
“Ми, можливо, відновимо 30-50% теплової частини ТЕЦ. Але питання, як ми її захистимо? Її захистити ж неможливо. Росіяни знову направлять пʼять балістичних ракет і сотню дронів і все, ніяка ППО не захистить. Знову ризикувати так не можна, — каже Суспільному Омельченко. — Тому треба йти паралельним курсом і будувати децентралізовану генерацію, тобто міні- та мобільні котельні до 20 МВт”.
На його думку, в Києві також варто розглядати опції термомодернізації будинків, встановлення на прибудинковій території малих котелень і теплових насосів.
Іншої думки директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко. Він підтримує оголошений Шмигалем план дій уряду.
За словами Харченка, зробити повну децентралізацію потужностей до наступної зими неможливо і єдиний реальний шлях для забезпечення опалення у столиці наступної зими — відновлення тих потужностей, які вже є. Причому навіть відновлення Дарницької ТЕЦ, для якої знайшли майже ідентичну станцію в країнах Балтії, потребуватиме і фінансів, і адаптації обладнання.
“Навіть за дуже попередньою оцінкою робіт по Дарницькій ТЕЦ мова про приблизно 100 мільйонів євро. І паралельно треба будувати максимальний захист, а це ще 20-30 мільйонів євро, — каже він. — Також є дуже багато організаційних питань, щоб це (відновлення Дарницької ТЕЦ — ред.) сталося. Є величезний обсяг обладнання, який потрібно дуже обережно розібрати — а воно доволі старе і там гайку відкрутити іноді проблема. А потім це обладнання треба ще й поставити на місце. Тож це дуже непроста інженерна задача”.
Для створення мережі децентралізованого опалення потрібно більше часу, каже Харченко. Для кількох районів Києва це може зайняти щонайменше півтора року, адже знадобиться перекладання трубопроводів. А, для прикладу,
для Троєщини потрібен буде газопровід високого тиску, прокладання якого ускладнюється щільною забудовою району. Частково про це ж говорив і міський голова Києва Віталій Кличко, коли заявляв, що “систему централізованого опалення столиці неможливо повністю замінити локальними джерелами тепла”.
Президент і мер традиційно сварятьсяПізніше Зеленський провів засідання РНБО, де затвердили плани стійкості для більшості українських областей та обласних міст. На ньому визначили, що для проходження зими Україна має залучити близько 5 мільярдів євро. Головними пунктами плану стали захист систем електро- та газопередачі другим і третім рівнями захисту, збільшення кількості когенераційних установок. До початку зими ці установки мають додати до 1,5 ГВт генерації. Окреме питання – децентралізація джерел тепла й водопостачання.
Але чи буде децентралізація теплопостачання у столиці, наразі невідомо, адже Київ свого плану, який би влаштував РНБО, не надав. “На сьогодні Київ був не готовий – як і на цю зиму”, — заявив Зеленський.
Міський голова у себе в телеграмі захищав поданий Києвом план дій.
“Комплексний план стійкості міста, який представила столиця на засіданні РНБО, — звичайно, потребує участі і допомоги держави. І фінансової, і законодавчої, і залучення урядових структур… На жаль, сьогодні нам дали зрозуміти, що наразі Києву не допомагатимуть”, — написав Кличко.
За словами Зеленського, через тиждень Київ має представити вже сформований план, а до відновлення енергетики столиці може доєднатись радник президента та колишній віцепрем’єр-міністр із відновлення Олександр Кубраков.
