Київ

Укриття Києва розраховані лише на 59% мешканців: чому гроші є, а місць досі бракує

5 вер•Life.kyiv.ua

Офіційний фонд укриттів Києва може одночасно вмістити близько 2,18 млн людей. Якщо виходити з орієнтовних 3,7 млн мешканців столиці, місця вистачить лише для 59%. Тобто приблизно 41% киян формально залишаються поза місткістю наявної системи цивільного захисту.

Найгірша ситуація у Деснянському районі, де укриття розраховані лише на 39% населення. На Подолі показник сягає 82%, на Оболоні - 75%. Такі дані наводить ZN.UA у матеріалі директора Інституту міста Олександра Сергієнка.

Але навіть цифра 59% не означає, що шість із десяти киян гарантовано мають поруч повноцінне бомбосховище. У цьому й полягає одна з головних проблем столичної статистики.

2,18 млн місць - це не 2,18 млн місць у повноцінних сховищахЗа даними Департаменту муніципальної безпеки КМДА, до фонду Києва входять 4368 об'єктів. Найбільша категорія - 3806 найпростіших укриттів переважно підвали та цокольні приміщення, розраховані загалом на 1,9 млн людей.

Повноцінних сховищ значно менше - 512, їхня загальна місткість становить близько 219 тисяч людей. Крім того, у місті обліковують два протирадіаційні укриття на 540 осіб,

47 споруд подвійного призначення на 54,4 тисячі людей та одне первинне мобільне укриття на 20 осіб.

Тобто левова частка столичної місткості існує завдяки найпростішим укриттям. А це принципово відрізняється від спеціально побудованого сховища - і за конструкцією, і за захисними властивостями.

До того ж місткість не відповідає на інше критичне запитання: чи встигне людина фізично дістатися до цього місця За балістичної загрози між сигналом тривоги та можливим ударом можуть бути лічені хвилини, тому укриття за два кілометри від дому мало допомагає навіть тоді, коли статистично в ньому є вільне місце.

Троєщина має один із найгірших показників у містіРізниця між районами показує ще одну слабкість системи. На Подолі офіційної місткості вистачає приблизно для 82% мешканців, на Оболоні - для 75%, тоді як у Деснянському районі - лише для 39%.

Для Троєщини ця проблема особливо відчутна ще й через транспортну географію району. Підземного метро тут немає, тому станції метрополітену, які для центральних районів є одним із найбільш містких варіантів укриття під час масованих атак,

не можуть виконувати ту саму роль безпосередньо біля житлових кварталів.

У всьому Києві 43 підземні станції метро використовують як цілодобові укриття. Наприклад, під час однієї з нічних атак влітку в метро одночасно перебували десятки тисяч людей. Але для мешканця віддаленого житлового масиву це не вирішує проблему перших хвилин після оголошення тривоги.

Пів мільярда не витратили на стаціонарні укриття - а мобільні теж не з'явилисяНайбільш показова історія сталася у 2025 році. Районні адміністрації не використали близько 500 млн грн передбачених на будівництво та облаштування стаціонарних укриттів.

У жовтні Київрада дозволила перенаправити ці гроші на первинні мобільні укриття. Планували встановити сотні конструкцій по місту: зокрема, 11 у Голосіївському районі, близько 20 у Дарницькому, 20 у Деснянському та 10 в Оболонському.

У результаті за ці бюджетні кошти мережа так і не з'явилася. Після проблем із закупівлями гроші наприкінці року повернули до міського бюджету.

Life.Київ уже розбирав, чому майже 500 млн грн на модульні укриття так і не перетворилися на реальні захисні споруди.

Серед проблем були питання до тендерної документації, вартості конструкцій та підтвердження їх відповідності новим стандартам.

При цьому сама ідея мобільного укриття для Києва важлива саме там, де неможливо швидко звести великий підземний об'єкт. Такі конструкції розраховані на короткочасний захист і можуть закривати небезпечні «білі плями» біля зупинок, відкритих просторів та житлових масивів.

У 2026 році гроші знову є, але темп залишається низькимНа цьому проблеми 2025 року не закінчилися. На 2026-й Київ заклав 840 млн грн на будівництво споруд подвійного призначення. Станом на початок липня профінансовано 137 млн грн - 16,3% річного обсягу.

Ще 935 млн грн передбачали на капітальний ремонт найпростіших укриттів. На ту саму дату профінансовано 71 млн грн - 7,6%. Самі ці цифри не показують, де саме виникла затримка - на проєктуванні, тендері, фінансуванні чи безпосередньо будівельних роботах, але демонструють темп реалізації програми.

Паралельно місто заявляє про продовження робіт. У 2026 році Київ передбачив понад 1,1 млрд грн на ремонт і облаштування укриттів,

а КМДА повідомляла, що від початку повномасштабної війни відремонтували майже 3 тисячі захисних споруд. Місто також планувало завершити цього року дев'ять нових укриттів у закладах освіти.

Тобто проблема не в тому, що в Києві взагалі нічого не будують. Питання в іншому - чи встигає темп створення нових місць за масштабом дефіциту та інтенсивністю російських атак.

Чому гроші міські, а укриття будують райониОдна з причин постійних конфліктів навколо укриттів - сама система управління Києвом.

Гроші на значну частину робіт виділяє місто, однак замовниками будівництва та ремонтів часто виступають районні державні адміністрації, оскільки саме на їхньому рівні перебувають відповідні школи, садочки, житлові будинки та інші об'єкти.

КМДА у липні прямо зазначала, що понад 1,1 млрд грн на укриття спрямовують РДА, які визначені відповідальними за будівництво, ремонт та облаштування таких об'єктів. Після проблем із виконанням мер Віталій Кличко доручив провести аудит використання районами коштів на укриття за 2022-2025 роки.

На це накладається окрема вертикаль КМВА, яка має повноваження у сфері безпеки та цивільного захисту.

Тому питання укриттів одночасно зачіпає Київраду, КМДА, військову адміністрацію та десять РДА.

Саме цей розподіл повноважень Life.Київ детально пояснював у матеріалі про те, хто за що відповідає у столиці: міська влада фінансує й планує значну частину робіт, райони реалізують багато конкретних проєктів, а питання цивільного захисту входять також до сфери військової адміністрації.

Головна проблема - не просто кількість укриттівНавіть якщо Київ формально збільшить місткість фонду з нинішніх 59%, це ще не означатиме повного вирішення проблеми.

Для людини під час атаки важливі щонайменше чотири речі: чи є укриття за кілька хвилин пішки, чи воно відкрите, чи справді придатне для перебування людей і від якого типу загрози здатне захистити.

Тому цифра 2,18 млн місць показує лише теоретичну місткість системи. Реальна безпека столиці залежить від того, наскільки рівномірно ці місця розташовані між районами і як швидко до них можна потрапити після сигналу тривоги.

На п'ятому році повномасштабної війни саме це стає головним тестом для київської програми укриттів: не скільки об'єктів є у звітах, а скільки киян реально можуть опинитися в захищеному місці за ті кілька хвилин, які залишає сучасна російська атака.

метро, Атаки, Мерло, кличко, Оболонь

Читайте ще