Повторна перевірка укриттів у Києві виявила істотні розбіжності між офіційними звітами міської влади та фактичним станом захисних споруд. За участю представників Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та журналістів інспектори оглянули об’єкти, які раніше вже перевірялися та мали бути приведені до належного стану.
Результати повторного рейду поставили під сумнів достовірність частини звітів районних адміністрацій і балансоутримувачів. У документах ішлося про усунення недоліків та готовність укриттів приймати людей під час повітряних тривог. Однак під час безпосереднього огляду виявилося, що окремі проблеми залишилися невирішеними, а деякі порушення могли бути відображені у звітності некоректно.
Що обіцяли у звітах про стан укриттівНаприкінці липня заступник міського голови Києва Петро Пантелеєв в офіційному листі повідомляв, що близько 85% столичних сховищ та укриттів повністю готові або мають обмежену готовність до прийому громадян. Така статистика мала свідчити про масштабну роботу міста з підготовки об’єктів цивільного захисту.
Водночас показник готовності укриттів сам по собі не означає,
що кожен об’єкт є безпечним і повністю придатним для тривалого перебування людей. Захисна споруда повинна мати справні комунікації, освітлення, вентиляцію, доступ до санвузлів, запас води, засоби пожежогасіння та базові медичні засоби. Не менш важливими є вільний доступ до приміщення, належний санітарний стан і можливість швидко відкрити укриття під час сигналу тривоги.
Саме ці параметри мали стати предметом повторної перевірки. Після першого огляду балансоутримувачам та відповідальним службам надали зауваження, а в подальших документах було зазначено, що недоліки нібито усунули. Проте фактична інспекція продемонструвала іншу картину.
Які порушення виявили під час повторної інспекціїВ одному з балансових укриттів перевіряльники зафіксували кілька проблем, які безпосередньо впливають на безпеку людей. Зокрема, у приміщенні не було необхідних засобів пожежогасіння. Йдеться про вогнегасники, які мають перебувати в укритті у справному стані та бути доступними для використання у разі займання.
Також інспектори не виявили аптечок першої допомоги. Під час повітряної тривоги в укритті можуть одночасно перебувати десятки або навіть сотні людей,
тому відсутність елементарних медичних засобів створює додаткові ризики. У разі травми, погіршення самопочуття чи іншої надзвичайної ситуації люди можуть не отримати необхідної допомоги до приїзду медиків.
Окремі зауваження стосувалися електропостачання. У звітних документах воно зазначалося як повністю відновлене, але під час огляду система працювала з аварійними збоями. Нестабільне електроживлення в укритті може призвести до відсутності освітлення, перебоїв у роботі вентиляції, насосів та інших важливих систем. У темному або погано вентильованому приміщенні перебування людей стає складнішим, особливо для дітей, літніх людей та осіб з інвалідністю.
Не відповідав належним вимогам і стан санвузлів. Представники перевірки вказали на антисанітарію та непридатність приміщень до нормального користування. Важливо, що подібні зауваження, за наявною інформацією, вже висловлювалися під час попередніх ревізій. Тому повторне виявлення тієї самої проблеми може свідчити не лише про неналежне утримання укриття, а й про формальний підхід до виконання приписів.
Фактичний стан укриття не відповідав заявленому рівню готовності. Відсутність вогнегасників і аптечки,
несправності електропостачання та проблеми із санітарними умовами ставлять під сумнів можливість безпечного перебування людей під час тривалої атаки або іншої надзвичайної ситуації.
Хто відповідатиме за недостовірні даніПредставники Офісу Омбудсмана зафіксували виявлені факти та розбіжності між документами й реальним станом об’єкта. Наразі має бути встановлено, на якому етапі виникла невідповідність: під час проведення самої перевірки, складання актів, передачі інформації до міських служб чи підготовки узагальненої статистики.
Відповідальність за стан конкретного укриття зазвичай пов’язана з роботою балансоутримувача, районної адміністрації та інших служб, які організовують обслуговування захисної споруди. Якщо недоліки були відомі, але їх не усунули, це може свідчити про неналежне виконання посадових обов’язків. Якщо ж у звітах зазначили, що проблеми ліквідовані, хоча насправді цього не сталося, питання виникають і до достовірності службової документації.
Для мешканців Києва ця ситуація має принципове значення. Під час повітряної тривоги люди орієнтуються на офіційні переліки укриттів і розраховують,
що зазначені в них об’єкти справді доступні та безпечні. Формальна готовність, підтверджена лише паперами, не захищає громадян від уламків, вибухової хвилі, пожежі чи інших наслідків обстрілу.
Фахівці наголошують, що перевірка укриттів має бути регулярною, а її результати — зрозумілими та підтвердженими фактичним оглядом. Важливо контролювати не тільки наявність приміщення в офіційному переліку, а й стан входів, аварійних виходів, вентиляції, електромереж, санвузлів, місць для сидіння та засобів першої допомоги. Окрему увагу слід приділяти тому, чи можуть люди потрапити всередину в будь-який час доби та чи не виникає ситуацій із зачиненими дверима під час тривоги.
Повторна інспекція показала, що статистика про готовність укриттів у Києві потребує додаткової перевірки. Заявлені 85% підготовлених або обмежено підготовлених об’єктів мають підтверджуватися не лише звітами, а й реальним станом кожного приміщення. Саме від цього залежить, чи зможуть мешканці столиці отримати надійний захист у критичний момент.
Очікується, що за підсумками зафіксованих порушень відповідальні служби проведуть додаткову оцінку, визначать конкретні строки усунення недоліків і нададуть пояснення щодо розбіжностей у документах. Для киян принципово важливо, щоб такі перевірки не завершувалися черговими формальними актами, а призводили до реального ремонту, обладнання та відкриття укриттів.
