У Києві правоохоронці повідомили про підозру 45-річній місцевій жительці, яка під час повітряної атаки зняла на відео роботу української протиповітряної оборони та оприлюднила запис у своєму Instagram. На відео потрапила установка Gepard, яку українські військові використовували для відбиття повітряного нападу росії.
За даними слідства, опублікований матеріал був доступний широкому колу користувачів соціальної мережі. Таким чином, відеозапис могли переглянути не лише підписники сторінки жінки, а й інші користувачі Instagram. Правоохоронці вважають, що поширення такого контенту створило загрозу для безпеки українських військових і функціонування системи протиповітряної оборони.
Що відомо про публікацію відеоЯк повідомили в прокуратурі, на початку жовтня 2026 року жінка здійснила відеозйомку місця, де перебували українські військові та засоби ППО. У кадрі опинилася зенітна установка Gepard, яка саме в цей момент брала участь у відбитті повітряної атаки російських військ.
Після зйомки киянка розмістила відео на власній сторінці в Instagram. За інформацією правоохоронців,
запис швидко набув значного поширення: його переглянули понад 280 тисяч разів. Згодом відео також з’явилося в російських соціальних мережах, що, за оцінкою слідства, могло додатково підвищити ризики для українських підрозділів.
У прокуратурі наголосили що публікація матеріалів про роботу або розташування української протиповітряної оборони може допомогти противнику ідентифікувати конкретне місце перебування військових та техніки. Навіть якщо автор відео не мав наміру завдати шкоди, поширення подібної інформації у відкритому доступі може мати серйозні наслідки в умовах повномасштабної війни.
Фахівці, які досліджували відеозапис, дійшли висновку, що за його змістом можливо встановити конкретне місце розташування засобів протиповітряної оборони. Йдеться не лише про саму бойову машину, а й про особливості місцевості, навколишні об’єкти та інші деталі, які можуть бути використані для геолокації.
Яку статтю інкримінують жінціДії підозрюваної кваліфікували за частиною 2 статті 114-2 Кримінального кодексу України. Ця норма передбачає відповідальність за поширення інформації про розташування або переміщення Збройних сил України та інших військових формувань,
якщо відповідні відомості не були оприлюднені Генеральним штабом, Міністерством оборони чи іншими уповноваженими державними органами.
Кримінальне провадження стосується саме факту поширення інформації, яка могла бути використана для встановлення місця розташування українських сил і засобів ППО. У таких справах значення мають обставини зйомки, зміст оприлюдненого матеріалу, кількість його переглядів, можливість ідентифікувати локацію та подальше поширення відео в інших інформаційних середовищах.
Санкція інкримінованої статті передбачає до восьми років позбавлення волі. Водночас оголошення підозри не означає, що людина вже визнана винною. Остаточне рішення у справі може бути ухвалене лише судом після розгляду всіх доказів і доводів сторін.
Правоохоронці продовжують процесуальні дії, необхідні для встановлення всіх обставин події. Зокрема, має бути оцінено, коли саме було зроблено відео, яким чином воно поширювалося, хто мав до нього доступ і чи містило воно достатньо даних для визначення місця розташування української військової техніки.
Яке рішення можуть ухвалити щодо запобіжного заходу
Наразі вирішується питання про обрання 45-річній киянці запобіжного заходу. Його вид визначатиме суд з урахуванням ризиків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством. Серед таких ризиків можуть розглядатися можливість переховування від слідства і суду, знищення або спотворення доказів, впливу на свідків чи продовження протиправної діяльності.
Під час воєнного стану правоохоронці регулярно закликають громадян не фотографувати й не знімати роботу української ППО, місця падіння ракет і безпілотників, переміщення військової техніки та наслідки атак до моменту, коли відповідну інформацію офіційно оприлюднять компетентні органи. Навіть короткий відеозапис, зроблений для особистого блогу або сторінки в соціальній мережі, може містити орієнтири, за якими противник здатен визначити важливий військовий об’єкт.
Окрему небезпеку становить швидке поширення таких матеріалів. Після публікації відео можуть завантажити інші користувачі, передати в анонімні канали або розмістити на сторінках, пов’язаних із російськими інформаційними ресурсами. Видалення оригінального допису в такому випадку не гарантує, що запис зникне з відкритого доступу.
Ситуація з підозрою киянці є черговим нагадуванням про відповідальність за публікацію даних, які можуть розкрити роботу української армії. У період повітряних атак громадянам рекомендують не вести зйомку військових об’єктів і не публікувати матеріали, що містять відомості про засоби ППО, їхні позиції або результати бойової роботи.