Кандидатка політичних наук Оксана Хомей повідомила, що її чоловік Аркадій Сусло викрав їхню спільну дитину. Чоловік відкинув звинувачення та повідомив матір про місце перебування доньки. Справу направили до поліції Києва. “Рубрика” зібрала деталі та коментарі.
8 листопада магістрка європейських студій, кандидатка політичних наук Оксана Хомей вийшла з публічним дописом у Facebook про нібито викрадення її 5-місячної дитини, Анни Сусло.
За її словами, дитину забрав батько, Аркадій Сусло, та “повіз у невідомому напрямку разом з двома співучасниками злочину”. Як стверджує Оксана, пара живе окремо з 6-го вересня, у звʼязку з нібито “постійним психологічним домашнім насильством” зі сторони чоловіка. Пара досі офіційно є подружжям, але перебуває у процесі розлучення, уточнила у коментарі “Рубриці” жінка. У своєму дописі Оксана Хомей зазначила, що звернулася до поліції — її звернення зареєстроване за номером ЄО № 97149 від 08.11.2026. За словами жінки, поліція зафіксувала обставини домашнього насильства:
“…систематичного психологічного та економічного, а також фізичного і психологічного насильства,
яке мало місце. Є свідок, мій сусід, який свідчив і про примусове вилучення дитини в матері, і про психологічне та фізичне насильство, коли стався інцидент, і про співучасника злочину”, — йдеться в дописі.
Також Оксана Хомей написала, що має документ органу опіки Шевченківського району міста Києва, що підтверджує проживання дитини з нею, акт обстеження умов проживання з дитиною — “все задовільно”. Також, повідомляє жінка, вона має довідку ОСББ, де також зафіксовано, що дитина проживає з матірʼю постійно.
Деталі інциденту
У коментарі “Рубриці” Аркадій Сусло розповідає, що до 8 листопада Оксана Хомей нібито два місяці не давала йому бачитися з дитиною — “диктує свої умови, вимагає тільки так, як вона хоче”. Батько дитини каже, що намагався побачитися з дитиною 13 вересня — прибув додому, але його дружина викликала поліцію за нібито намагання виламати двері. За словами чоловіка, факт насильства поліція не підтвердила — “зате підтвердила, що двері зачинені, вона вдома, вона не дає мені бачитися з дитиною”.
Водночас Оксана Хомей зазначає “Рубриці”, що не забороняла чоловікові бачитися з донькою.
На підтвердження цьому вона показала “Рубриці” скришоти листувань з Аркадієм Суслом, датовані кінцем жовтня–початком листопада. На них видно, що пара кілька разів намагалася організувати спільну зустріч з дитиною, але не могла дійти згоди щодо місця зустрічі.
Врешті подружжя домовилося про зустріч в одному з парків Києва. На ній, крім подружжя, були присутні сестра Аркадія та мати Оксани. Саме під час цієї прогулянки, каже Оксана Хомей, від неї забрали дитину. “Спільниками” цієї дії вона вважає сестру Аркадія та чоловіка за кермом авто, яким забрали дитину.
Аркадій Сусло у коментарі “Рубриці” заперечує факт вчинення злочину та існування “спільників”.
“Як може рідний батько, перебуваючи в шлюбі з дружиною, викрасти дитину? Такого у юридичному полі України навіть немає. Я маю такі самі права на дитину, як і вона”, — каже чоловік.
Ситуацію у парку Аркадій коментує наступним чином й заперечує факт агресивних дій зі свого боку:
“Ми вчора просто гуляли. Я зупинився біля своєї машини з коляскою. Дружина була позаду, йшла. Я забрав дитину, сів і поїхав. Ніякого насильства чи ще чогось не було”.
Чоловік підтверджує, що дитина знаходиться з ним, під його опікою. Оксана Хомей зазначила, що чоловік повідомив її про місце перебування дитини.
За словами Аркадія, він зараз займається здоров’ям дитини і нібито побачив у неї “нездоровий стан”. “Якщо я знайду сліди того, що вона робила якісь протиправні дії з дитиною, — а є на це підозри — я буду добиватися того, щоб її позбавили материнських прав”, — каже батько. Водночас у новому дописі, опублікованому вдень 9 листопада, Оксана Хомей пише, що “ці нелюди зараз намагаються накачати дитину медикаментами і сфальсифікувати докази, що ніби я її медикаментами накачувала”.
IT-компанія EPAM Ukraine, де працює чоловік, теж відреагувала на ситуацію:
“Безпека та здоров’я дитини — найважливіше в цій ситуації. Будь-які форми насильства та порушення законодавства є неприпустимими. Правоохоронні органи мають з’ясувати усі деталі стосунків між батьками та визначити місцеперебування дитини. Компанія готова до співпраці з правоохоронними органами та уповноваженими структурами з захисту дітей і діятиме в межах закону”.
“Рубрика” зробила запит до Управління Нацполіції в місті Києві щодо деталей ситуації.
Новина буде доповнюватися. Коментар адвокатки: найперше — інтереси дитини
У вищенаведеній ситуації, не дослідивши всіх обставин, юридично некоректно однозначно стверджувати, що батько викрав дитину. Про це у коментарі “Рубриці” зазначає адвокатка, магістрка права Ольга Михальчук.
Першочергово адвокатка зазначає, що відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України мати й батько мають рівні права та обов’язки щодо своїх дітей. І факт перебування у шлюбі або його розірвання на обсяг цих прав не впливає. Обидва з батьків мають однакове право брати участь у вихованні дитини, проводити з нею час, гуляти, спілкуватися, перебувати з дитиною як разом, так і окремо. Тому сам по собі факт, що батько забрав дитину під час прогулянки та поїхав із нею, ще не дає достатніх правових підстав стверджувати, що відбулося викрадення.
Однак, каже Ольга Михальчук, цілком можуть бути підстави говорити про порушення прав матері та дитини, зокрема про самочинну зміну місця проживання дитини та створення перешкод у спілкуванні з нею.
Термін “викрадення” у сімейному законодавстві все ж таки використовується,
каже адвокатка. Але це не означає, що будь-яке переміщення дитини одним із батьків без згоди іншого автоматично є кримінальним правопорушенням. Для відповідної кваліфікації необхідно встановити всі обставини події та наявність складу кримінального правопорушення.
Адвокатка зазначає, що випадки, коли батьки умовно “викрадають” дітей й фактично перешкоджають матері бачитися з дитиною — не поодинокі. Але це незаконно, адже статті 153 та 157 Сімейного кодексу України гарантують право батьків і дитини на спілкування, а також право того з батьків, хто проживає окремо, брати участь у вихованні дитини. А стаття 15 закону “Про охорону дитинства” передбачає право дитини на підтримання регулярних стосунків з батьками, які проживають окремо.
“Тобто йдеться не лише про права матері чи батька. Насамперед це право самої дитини підтримувати сталий емоційний і психологічний зв’язок з обома батьками, якщо таке спілкування відповідає її інтересам. І, на жаль, у судовій практиці трапляються випадки, коли один із батьків забирає дитину, а інший потім роками, проходячи суди трьох інстанцій,
намагається повернути дитину або хоча б відновити можливість бачитися та спілкуватися з нею”, — розповідає Ольга Михальчук.
Є й протилежні поширені ситуації — коли після розлучення дитина залишається проживати з матір’ю, але вона перешкоджає батькові у спілкуванні з дитиною. У таких випадках уже батько змушений звертатися до органу опіки та піклування або до суду, щоб встановити порядок участі у вихованні дитини та реалізувати право на побачення.
І хоч у справі Аркадія Сусла та Оксани Хомей місцеперебування дитини визначене, адвокатка наголошує: якщо місцеперебування дитини невідоме або є підстави побоюватися за її безпеку, необхідно невідкладно звертатися до поліції. Проте важливо розуміти, додає Михальчук, що поліція не замінює суд і не визначає самостійно, з ким із батьків повинна проживати дитина.
“Хочу наголосити: визначальним у таких спорах є не право матері чи батька довести свою перевагу один над одним, а найкращі інтереси дитини. Саме вони повинні бути основою будь-якого рішення — як батьків, так і органу опіки та піклування чи суду”, — каже Ольга Михальчук.