Працівник дільниці Іван Самсоненко розчистив канал на трубізькому лузі
22 березня відзначається Всесвітній день води. Їй, як одному з найважливіших для людства ресурсів, не випадково приділяється планетарне значення. Адже, за висновками вчених, через постійне забруднення планети в першу чергу в наслідок промислової діяльності, техногенних катастроф і тому подібне у природі чистої питної води залишається все менше – на сьогодні лише 3 %. На жаль, існуючі тенденції говорять, що з часом і цей показник зменшуватиметься. Тому дуже важливим завданням є охорона, збереження водних ресурсів.
На Переяславщині (Київська область) цією роботою безпосередньо займаються працівники міської дільниці Трубіжського управління водних ресурсів. Як розповіла нещодавно інженер-гідротехнік цієї організації Ольга Мисник (52 роки), минулої зими роботи у колективу теж було немало. В першу чергу займалися розчисткою берегових смуг річок Трубіж, Броварка, Карань, Супій, а також численних каналів у поймах цих річок від зайвих кущів лози, аварійних дерев. Такі роботи завжди плануються на холодний період року,
коли рослинність без листя і до неї можна легше дістатися по замерзлій землі чи кризі. А вже незабаром розпочнеться профілактика гідротехнічних споруд після зими.
– Провести за потреби певні ремонтні роботи на шлюзах, підфарбувати, побілити споруди, які там є, це – наша звичайна планова робота, що проводиться кожної весни, – сказала вона. – Особливістю нинішнього сезону може стати те, що вже зараз видно із усього, що весняної повені, яка зазвичай на Переяславщині проходить наприкінці березня – на початку квітня, цього року не буде. Більше того, цього року кожного місяця ми спостерігали меншу кількість опадів від норми. Так у січні при нормі 34 мм, їх було 32 мм, у лютому при нормі 28 мм, їх було 18 мм, березнева норма – 28 мм. Станом на 17 березня вже випало 21,8 мм. В основному це дощі минулих вихідних. Дуже посушливою була минула осінь. Тому, можливо, щоб затримувати воду, сприяти підвищенню її рівня у грунті, ми дещо раніше строку будемо піднімати на Трубежі шлюзи.
Якщо зі своєю безпосередньою роботою водники справляються, то от ставлення до наших водних ресурсів багатьох людей викликає тривогу. Після доленосних подій, що відбуваються в країні вже тривалий час, багато в чому свідомість звичайних людей змінюється. Настав час, щоб відбулися зміни в ній і у ставленні до природи. Якщо багато хто з нас і надалі вважатиме, що мальовничі берега річок це – місце для стихійних звалищ, різноманітного сміття, що залишається від пікників і таке інше, то нічого доброго від цього не буде.
Леонід МІЛЮТІН