1 жовтня: свята і події в цей день

1 жовтня відзначаються День захисників і захисниць України та Покрова Пресвятої Богородиці, а також День українського козацтва, День ветерана та Міжнародний день людей похилого віку. Цей день залишив помітний слід в українській і світовій історії: події 1 жовтня впливали на долю держав, змінювали кордони, започатковували нові епохи та залишали наслідки на десятиліття й навіть століття.

День захисників і захисниць України та Покрова Пресвятої БогородиціСьогодні в Україні вшановують військовослужбовців, добровольців і всіх, хто став на захист держави, а також пам’ять полеглих у російсько-українській війні. Свято започаткував Президент Петро Порошенко указом 14 жовтня 2014 року, після початку російської агресії проти України та бойових дій на Донбасі. Спочатку його відзначали 14 жовтня, у 2021 році воно отримало сучасну назву, а у 2023 році Президент Володимир Зеленський переніс його на 1 жовтня.

Цього ж дня християни східного обряду відзначають Покрову Пресвятої Богородиці, яку в українській традиції особливо шанували козаки та вважали своєю заступницею. Після переходу Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на новий календар Покрову почали святкувати 1 жовтня,

тому разом із нею перенесли День захисників і захисниць України та День Українського козацтва.

Цікаві фактиСучасне державне свято виникло під час російсько-української війни. Указ про День захисника України Петро Порошенко підписав восени 2014 року, коли на сході України вже тривали бойові дії після російської окупації Криму та початку війни на Донбасі.

До 2014 року в Україні 23 лютого офіційно відзначали День захисника Вітчизни. У жовтні 2014 року цей указ скасували, а нове українське свято встановили на 14 жовтня.

У перші роки війни серед захисників України були не лише кадрові військові. Навесні 2014 року почали створюватися добровольчі батальйони, до яких вступали люди різних цивільних професій, часто без попереднього досвіду служби у війську.

Після початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року до Сил оборони України приєдналися сотні тисяч людей. Окрім Збройних сил, оборону країни забезпечують Національна гвардія, Державна прикордонна служба, Служба безпеки України та інші складові сил безпеки й оборони.

Жінки служать в українському війську від початку російсько-української війни,

зокрема на бойових посадах. У 2021 році назву свята офіційно змінили з «Дня захисника України» на «День захисників і захисниць України».

Під час повномасштабної війни 1 жовтня пов’язане не лише з вшануванням тих, хто продовжує службу. О 9:00 цього дня в Україні проводять загальнонаціональну хвилину мовчання на знак пам’яті про загиблих захисників і захисниць та мирних жителів, убитих унаслідок російської агресії.

Традиція пов’язувати Покрову із захисниками українських земель значно старша за сучасне державне свято. Запорозькі козаки особливо шанували Богородицю, а на Січі існувала церква Покрови Пресвятої Богородиці.

В українському мистецтві виник особливий тип ікони «Козацька Покрова». На таких образах під покровом Богородиці зображували козаків, гетьманів, старшину та духовенство.

Символічним днем створення Української повстанської армії вважається 14 жовтня 1942 року — тодішній день Покрови. Таке визначення закріпили вже після початку діяльності УПА: у 1947 році Українська Головна Визвольна Рада проголосила 14 жовтня святковим днем УПА.

Особливого поширення культ Покрови набув у Гетьманщині наприкінці XVII — на початку XVIII століття.

Саме за гетьманування Івана Мазепи активно будували Покровські храми та створювали ікони, на яких поряд із Богородицею зображували гетьманів, старшину й духовенство.

День українського козацтваСьогодні в Україні відзначається день, присвячений історії та традиціям козацтва, яке відіграло важливу роль у формуванні української державності та військової культури. Свято запровадив Президент Леонід Кучма указом від 7 серпня 1999 року, спочатку його відзначали 14 жовтня — на Покрову Пресвятої Богородиці, яку особливо шанували запорозькі козаки.

Цікаві фактиСлово «козак» має тюркське походження. У середньовічних джерелах ним називали вільну, незалежну людину, мандрівника або воїна, який не підпорядковувався постійному господареві.

Однією з найдавніших відомих письмових згадок про українських козаків вважають повідомлення 1489 року, коли козаки допомагали війську польського королевича Яна Ольбрахта під час походу проти татар.

Запорозька Січ не була одним незмінним укріпленням. У різні періоди козаки переносили свій військово-політичний центр, тому історики виділяють кілька Січей,

зокрема Томаківську, Базавлуцьку, Чортомлицьку та Нову Січ.

На Січі найважливіші питання вирішувала козацька рада. На ній обирали кошового отамана та інших представників старшини, а обраного керівника могли позбавити посади, якщо козаки були незадоволені його діями.

Козаки здійснювали морські походи Чорним морем на човнах, відомих як «чайки». Вони були достатньо легкими, щоб у разі потреби їх можна було перетягувати суходолом, і водночас могли перевозити десятки озброєних козаків.

Запорожці особливо шанували Покрову Пресвятої Богородиці. На Запорозькій Січі існувала Покровська церква, а Богородицю козаки вважали своєю небесною заступницею.

В українському іконописі сформувався особливий сюжет «Козацької Покрови». Під покровом Богородиці художники зображували не лише духовенство, а й козаків, гетьманів та представників козацької старшини.

Пилип Орлик у 1710 році уклав документ, відомий як «Пакти й Конституції прав і вольностей Війська Запорозького». Він визначав принципи устрою козацької держави та обмежував владу гетьмана на користь представницького органу — Генеральної ради.

У 1775 році за наказом Катерини II російські війська оточили й зруйнували Нову Січ. Частина запорожців після цього залишила землі Російської імперії та згодом створила Задунайську Січ на території Османської імперії.

День ветерана1 жовтня в Україні вшановують ветеранів війни та військової служби, відзначаючи їхній внесок у захист держави та нагадуючи про необхідність соціального захисту й підтримки після завершення служби. День запровадив Президент України Леонід Кучма Указом №1135/2004 від 24 вересня 2004 року, встановивши його щорічне відзначення 1 жовтня.

Цікаві фактиУкраїнське законодавство розрізняє кілька категорій ветеранів війни. До них належать учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та учасники війни.

Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» був ухвалений ще 22 жовтня 1993 року і набув чинності 1 січня 1994 року — за десять років до появи самого Дня ветерана.

Ветеранський статус в Україні пов’язаний не лише з участю у війнах на території держави. Закон охоплює також визначені категорії громадян України,

які брали участь у бойових діях на території інших держав.

Україна вперше взяла участь у міжнародних «Іграх Нескорених» у 2017 році в Торонто. До першої української збірної увійшли 15 військовослужбовців і ветеранів, які здобули 14 медалей у шести видах спорту.

Бажання потрапити до першої української збірної «Ігор Нескорених» виявили понад 200 військовослужбовців і ветеранів. До спортивного тестування допустили 126 кандидатів, а в національних відбіркових змаганнях взяли участь 107 людей.

«Ігри Нескорених» створені спеціально для військовослужбовців і ветеранів, які зазнали поранень, травм або захворювань під час служби. Учасники змагаються в адаптивних дисциплінах, серед яких стрільба з лука, плавання, веслування на тренажерах, велоспорт і баскетбол на кріслах колісних.

В Україні посвідчення ветерана може існувати в електронній формі. Воно містить унікальний цифровий ідентифікатор, за допомогою якого можна підтвердити відповідний статус через державні електронні реєстри.

З 2024 року для визначених законом військовослужбовців в Україні запроваджено автоматичне надання статусу учасника бойових дій на основі відомостей,

що надходять до Єдиного державного реєстру ветеранів війни.

Міжнародний день людей похилого вікуУ цей день привертається увага до прав, потреб і внеску старших людей у суспільство, а також до проблем, пов’язаних зі старінням населення. Генеральна Асамблея ООН запровадила цей день 14 грудня 1990 року резолюцією 45/106, визначивши його щорічне відзначення 1 жовтня.

Цікаві фактиРезолюцію ООН, якою 1 жовтня визначили міжнародним днем людей похилого віку, Генеральна Асамблея ухвалила без голосування. Серед держав, що внесли проєкт документа, були Австрія, Домініканська Республіка та Мальта.

У 1982 році був ухвалений Віденський міжнародний план дій з проблем старіння — перший міжнародний документ, спеціально присвячений цій темі. Він містив 62 рекомендації щодо охорони здоров’я, житла, соціального забезпечення, зайнятості, освіти та інших питань.

У документах ООН поступово відмовилися від англійського терміна «elderly» на користь «older persons». Така зміна термінології відображала прагнення уникати узагальнень і стереотипного ставлення до людей старшого віку.

У 1991 році ООН затвердила 18 принципів щодо людей похилого віку.

Їх об’єднали у п’ять напрямів: незалежність, участь, догляд, самореалізація та гідність.

У 2020 році кількість людей віком від 60 років у світі вперше перевищила кількість дітей молодших п’яти років.

Старіння населення відбувається значно швидше, ніж у минулому. Франції знадобилося майже 150 років, щоб частка людей старше 60 років зросла приблизно з 10% до 20%, тоді як у Бразилії, Китаї та Індії подібна демографічна зміна відбувається трохи більш ніж за два десятиліття.

За оцінками ВООЗ та ООН, у 2026 році у світі налічується понад 1,2 мільярда людей віком від 60 років (динаміка звіту свідчить про зростання від 1,1 мільярда у 2023 році до прогнозованих 1,4 мільярда у 2030 році). До 2050 року їхня кількість може зрости приблизно до 2,1 мільярда.

Найшвидше чисельність старшого населення зростає не в найбагатших країнах. Очікується, що до 2050 року приблизно дві третини людей віком від 60 років житимуть у країнах із низьким і середнім рівнем доходу.

Історичні події в цей день

• 331 до н. е. – у битві біля Гавгамелів у Месопотамії військо Александра Македонського завдало вирішальної поразки армії перського царя Дарія III. Перемога відкрила македонцям шлях до Вавилона, Суз та інших центрів Ахеменідської держави й фактично визначила результат походу Александра проти Перської імперії.
• 1648 – під час Національно-визвольної війни козацькі сили захопили фортецю Кодак на Дніпрі. Річ Посполита спорудила її для контролю над Запорожжям і шляхами до Січі, тому втрата укріплення мала важливе військове значення.
• 1661 – в Англії відбулися одні з перших задокументованих яхтових перегонів нового часу. Англійський король Карл II змагався зі своїм братом Джеймсом, герцогом Йоркським, на Темзі між Гринвічем і Грейвсендом та назад.
• 1727 – на генеральній раді у Глухові Данила Апостола обрали гетьманом Лівобережної України. Вибори відбулися після кількох років, протягом яких російська влада не дозволяла обирати нового гетьмана, а управління Гетьманщиною здійснювала Малоросійська колегія.
• 1756 – поблизу Лобозиць у Богемії відбулася одна з перших великих битв Семирічної війни. Прусська армія Фрідріха II зійшлася з австрійськими військами фельдмаршала Максиміліана фон Брауна й після важкого бою змусила їх залишити поле битви.
• 1795 – революційна Франція приєднала Австрійські Нідерланди, що охоплювали більшу частину територій сучасних Бельгії та Люксембургу. Колишні володіння Габсбургів були включені до французької адміністративної системи та поділені на департаменти.
• 1919 – завершився збройний етап польсько-української війни за Східну Галичину. Українська Галицька армія ще влітку була змушена відступити за Збруч, а територія Західноукраїнської Народної Республіки опинилася під польським контролем.
• 1926 – Київський оперний театр отримав назву «Київська державна академічна українська опера». Театр став одним з провідних центрів українського оперного та балетного мистецтва, а нині працює як Національна опера України імені Тараса Шевченка.
• 1928 – у СРСР розпочався період першої п’ятирічки, головним завданням якої була прискорена індустріалізація. В Україні будували великі промислові підприємства, але економічні перетворення супроводжувалися примусовою колективізацією, репресивною політикою та тяжкими соціальними наслідками.
• 1929 – в Українській СРР розгорнулися арешти у справі так званої «Спілки визволення України». Радянські спецслужби звинуватили представників української інтелігенції у причетності до вигаданої підпільної організації, а наступний показовий процес став одним з інструментів переслідування українського наукового та культурного середовища.
• 1938 – німецькі війська почали входити до Судетської області Чехословаччини після Мюнхенської угоди. Чехословаччина не була повноправним учасником переговорів, під час яких Німеччина, Велика Британія, Франція та Італія погодили передачу Судет Третьому Рейху.
• 1948 – почалася експлуатація магістрального газопроводу Дашава — Київ завдовжки понад 500 кілометрів. Газ із родовищ Західної України почав надходити до столиці, а сама магістраль згодом стала частиною значно більшої газотранспортної системи.
• 1949 – у Пекіні Мао Цзедун проголосив створення Китайської Народної Республіки після перемоги комуністів у громадянській війні. Керівництво Китайської Республіки відступило на Тайвань, а утворення КНР докорінно змінило політичний баланс у Східній Азії.
• 1959 – у Києві створили Товариство культурних зв’язків з українцями за кордоном. Воно підтримувало контакти з українськими громадами інших країн, хоча за радянських часів така діяльність перебувала під суворим державним та ідеологічним контролем.
• 1960 – на Запорізькому автомобілебудівному заводі розпочався серійний випуск ЗАЗ-965 «Запорожець». Невеликий автомобіль із двигуном позаду став однією з найвідоміших моделей українського автопрому, а через характерну форму кузова отримав народне прізвисько «горбатий».
• 1967 – радянське телебачення розпочало регулярне кольорове мовлення. Для передач використовували систему SECAM, однак кольорові телевізори ще тривалий час залишалися дорогими, тому перехід від чорно-білого телебачення відбувався поступово.
• 2024 – Іран здійснив масштабний ракетний удар по Ізраїлю, застосувавши близько 200 балістичних ракет. Атака стала одним із найбільших прямих ударів Ірану по ізраїльській території та відбулася на тлі різкого загострення протистояння на Близькому Сході.